%20
Найдено совпадений - 2012 за 1.00 сек.
 1996. Курсовий проект - Кам'яні та аpмокам'яні конcтpyкціï 8-ми поверхової будівлі 14,2 х 16,1 м в м. Дніпро | AutoCad
1. Загальні положення
1.1. Склад курсового проекту
1.2 Вихідні дані для розрахунку
2. Збір навантаження
2.1. Визначення розмірів і розрахункових прольотів
2.2. Збір навантаження на перекриття та покриття
3. Зовнішня стіна
3.1 Конструкція зовнішніх стін
3.2 Статичний розрахунок зовнішньої стіни
3.3 Конструктивний розрахунок зовнішньої несучої стіни
Варіант №1 (розрахунок несучої здатності зовнішньої стіни за спрощеною розрахунковою схемою стиснутого стержня)
Варіант №2 (розрахунок несучої здатності зовнішньої стіни за спрощеною розрахунковою схемою рами)
4. Перемички
4.1. Перемички над віконними та дверними прорізами
4.2. Підбір перемички над віконним прорізом
4.3. Підбір несучої перемички
4.4. Підбір ненесучої перемички
5. Внутрішня стіна
5.1 Статичний розрахунок внутрішньої стіни
5.2. Конструктивний розрахунок внутрішньої несучої стіни
Варіант №1 (розрахунок несучої здатності внутрішньої стіни за спрощеною розрахунковою схемою стиснутого стержня)
Варіант №2 (розрахунок несучої здатності внутрішньої стіни за спрощеною розрахунковою схемою рами)
6. Місцевий стиск кладки
6.1. Міцність кладки в місці опирання плити перекриття на зовнішню стіну ослаблену віконними прорізами
6.2. Міцність кладки в місці опирання плити перекриття на внутрішню стіну без прорізів
7. Розрахунок цегляного стовпа сітчастим армуванням
Список літератури
Необхідно підібрати міцність каменю і розчину для несучих стін і підібрати збірні перемички на віконними прорізами у зовнішній стіні.
Дані для проектування:
1.Розміри багатоповерхової будівлі в плані (в осях) – 16,1х14,2 м.
2.Кількість поверхів – 8.
3.Bисота 1-го поверху – 3,3 м.
4.Bисота наступних поверхів – 3,0 м.
5.Характеристичне корисне навантаження на перекриття – 2 кН/м².
6.Тип підлоги – плиткова.
7.Зовнішні стіни – з глиняної цегли висотою 65 мм.
8.Товщина стін – зовнішня 640 мм, внутрішня – 770 мм.
9.Тип перемички над прорізами – брускова типу ПБ.
10.Перекриття – збірні залізобетонні багатопорожнисті плити ПК.
11.Глибина опирання перекриття на стіну – 120 мм.
12.Місце будівництва – м. Дніпро.
Дата добавления: 12.03.2024
|
|
 1997. Дипломний проект - Підвищення ефективності процесу приготування кормів в кормоцеху для ферми ВРХ ФГ «Цюрко», Буського району Львівської області з удосконаленням дозатора комбікормів | Компас
Здійснено огляд існуючих конструкцій дозаторів сипучих кормів та обґрунтовано тип дозатора. Для підвищення точності і рівномірності видачі комбікормів в кормоцеху розроблена конструкція дозатора дисково-лопатевого типу та проведено розрахунок його конструктивно-технологічних параметрів.
Розроблено заходи з охорони праці та захисту населення, а також охорони довкілля. Проведено техніко-економічне обґрунтування дипломного проекту з розрахунком технологічного процесу приготування кормів для ферми ВРХ ФГ «Цюрко». Річний економічний ефект від впровадження технології приготування кормів становить в сумі 485 тис. грн.
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ´ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1. Загальні відомості про господарство 9
1.2. Земельний фонд і його структура 10
1.3. Виробництво та структура товарної продукції 11
1.4. Динаміка та структура поголів’я тваринництва 12
1.5. Виробнича діяльність тваринництва 12
1.6. Кормове забезпечення тваринництва та собівартість кормів 13
1.7. Показники урожайності с.г. культур 14
1.8. Рівень механізації виробничих процесів на тваринницькій фермі 15
1.9. Виробничо-економічна оцінка галузі тваринництва 16
1.10. Техніко-економічне обґрунтування вибору теми дипломного проекту 17
2. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПРИГОТУВАННЯ КОРМІВ
2.1. Огляд існуючих рішень ПТЛ приготування кормів в кормоцехах 19
2.2. Розрахунок параметрів механізованого потокового виробництва 23
2.3. Обґрунтування технологічного процесу кормоприготування і вибір технологічного обладнання кормоцеху 24
2.4. Розрахунок потоково-технологічних ліній приготування кормів 25
2.5. Розрахунок виробничої площі кормоцеху 30
2.6. Розробка графіка машиновикористання обладнання ПТЛ приготування кормів 31
3. КОНСТРУКТИВНА РОЗРОБКА ДОЗАТОРА КОМБІКОРМІВ
3.1 Огляд існуючих конструкцій дозаторів сипких кормів 34
3.2. Обґрунтування конструкції розробки дозатора комбікормів 38
3.3. Розрахунок конструктивно-технологічних параметрів дозатора комбікормів 40
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1. Структурно-функціональний аналіз процесу дозування комбікормів та розроблення моделі травмонебезпечних та аварійних ситуацій 45
4.2. Правила техніки безпеки під час роботи дозатора комбікормів 46
4.3. Розрахунок захисного заземлення 47
4.4. Захист цивільного населення 48
5. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ
5.1. Вступна частина 49
5.2. Охорона та раціональне використання ґрунтів 49
5.3. Охорона та раціональне використання водних ресурсів 50
5.4. Охорона атмосферного повітря 50
5.5. Зберігання і використання ПММ 51
5.6. Охорона тваринного і рослинного середовища 51
5.7. Шляхи покращення екологічного стану господарства при експлуатації об’єкту дослідження 52
6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСУ ПРИГОТУВАННЯ КОРМІВ
6.1. Розрахунок технологічної карти процесу приготування кормів 55
6.2. Розрахунок показників економічної ефективності процесу приготування кормів в кормоцеху 56
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 61
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 62
ДОДАТОК А 64
ДОДАТОК Б 65
Аналіз виробничої діяльності господарства показав, що потенціал галузі тваринництва є достатнім для розширеного виробництва продукції тваринництва. В господарстві достатня матеріально - технічна база, наявні основні засоби для приготування кормів.
Структура виробництва формувалась для спеціалізації виробництва продукції тваринництва. Розвиток тваринництва дозволить покращити фінансовий стан господарства. Господарству необхідно перейти на нову технологію приготування кормосумішей, а саме запровадити кормоприготувальний цех.
Запроектована технологія дозволить механізувати технологічний процес приготування кормів в господарстві, що в свою чергу призведе до збільшення надоїв молока на 10-20 % молока і зменшення його собівартості . На нашу думку необхідно в першу чергу механізувати технологічний процес приготування кормів на молочній фермі, де висока собівартість продукції і використовується значна частина ручної праці на приготуванні кормів.
Дана технологія приготування кормів дозволить, зменшити собівартість виробництва продукції молока до 408 грн./ц., що дасть очікуваний річний економічний ефект в сумі 485000 грн.
Дата добавления: 17.03.2024
|
1998. Дипломний проект - Розробка схеми керування опалювально-вентиляційною установкою для птахофабрики ВАТ “Львівська” Буського району Львівської області | Компас
Також в роботі розглянуті питання охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях і охорони довкілля.
У економічній частині проведено оцінку економічної ефективності встановлення заміни електрокалориферів на водяні.
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧОЇ БАЗИ
1.1. Загальні відомості про господарство. 8
1.2. Природно - кліматичні умови. 8
1.3. Характеристика земельного фонду. 9
1.4. Виробничий напрям господарства. 10
1.5. Характеристика птахівництва. 11
1.6. Кормове забезпечення птахівництва. 13
1.7. Механізація виробничих процесів в птахівництві. 14
1.8. Виробничо-економічна оцінка галузі птахівництва. 14
1.9. Техніко-економічне обґрунтування теми дипломного проекту. 15
2. ОБГРУНТУВАННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПТАХОФАБРИКИ
2.1. Характеристика електропостачання об'єкту 17
2.2. Вибір потужності, типу та місця розміщення трансформаторної
підстанції. 17
2.3. Розрахунок сітки 0,4 кВ. 21
2.4. Розрахунок струмів короткого замикання. 30
2.5. Розрахунок і вибір силового обладнання. 38
2.6. Визначення електричного навантаження на вводі в виробниче приміщення. 42
3. РОЗРОБКА СХЕМИ УПРАВЛІННЯ ОПАЛЮВАЛЬНО-ВЕНТИЛЯЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ
3.1. Опис технологічного обладнання виробничого приміщення. 45
3.2 Розрахунок тепло повітряного режиму виробничого приміщення. 46
3.3. Вибір і проектування системи опалення і вентиляції. 61
3.4. Проектування системи опалення і вентиляції ОВС. 63
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
4.1 Аналіз стану охорони праці на підприємстві. 74
4.2.Розробка заходів щодо покращення стану охорони праці. 76
4.3. Пожежна безпека 77
4.4. Розробка заходів щодо захисту цивільного населення 78
5. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ
5.1. Вступна частина. 79
5.2. Охорона та раціональне використання ґрунтів. 80
5.3. Охорона та раціональне використання водних ресурсів. 80
5.4. Охорона атмосферного повітря. 81
5.5. Зберігання і використання ПММ. 82
5.6. Охорона тваринного і рослинного світу. 83
5.7. Шляхи покращення екологічного стану господарства при експлуатації об’єкта. 83
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВАРІАНТІВ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОБЄКТУ 86
Висновки і пропозиції. 91
Бібліографічний список
Кури утримуються на підстилці при штучному освітленні з регульованим за заданою програмою світловим режимом. Процеси годування і напування на птахофабриці механізовані на основі комплектів обладнання ЦБК-20В. Годівля курей здійснюється сухими комбікормами, що доставляються з бункерів БСК-10 і подаються шнеком в бункери-дозатори кормороздавачів РТШ-2, звідки тросошайбовим транспортером подаються в бункери годівниці. Напування курей здійснюється з чашкових автонапувалок.
Для перевантаження гною в транспортні засоби в пташнику встановлені транспортери на базі скребкових ТСН-3,0Б. Після зміни поголів'я забруднена підстилка вивантажується транспортерами і пташник піддається прибиранню і дезінфекції автомобільною дезинфікаційною установкою ДУК-2.
Будівля запроектована в плані розмірами 7224 м і має сім приміщень: приміщення для курей, підсобне приміщення, приміщення для перевантаження посліду, дві венткамери, убиральню, коридор. Освітлення в них штучне. Висота приміщень у зовнішніх стін – 3 м.
Пташники даного типу виконані з керамзитобетонних панелей із залізобетонними перекриттями і засипкою з гравію. Підлоги також виконані з бетону, двері – дерев'яні, перегородки цегляні.
Всі конструкції прийняті по серіях, що діють, і ГОСТ. Всі дерев'яні конструкції захищені від гниття, ураження дерева руйнівними комахами і пожежі шляхом двократного нанесення на поверхню препарату ББК-3, що являє собою суміш технічної і борної кислоти.
Після завершення обробних робіт внутрішні поверхні зовнішніх стін і конструкцій, покриття приміщень пташника були піддані гідрофобному захисту кремній - органічними з'єднаннями згідно «Рекомендаціям по гідрофобному захисту внутрішніх поверхонь конструкцій сільськогосподарських будівель. Сполучні елементи з вуглецевої сталі захищені від корозії цинковим покриттям. Товщина цинкових металевих покриттів від 120 до 150 мкм, і наносяться гарячим цинкуванням – від 50 до 60 мкм. Захист металевих конструкцій і деталей проводять лакофарбними антикорозійними матеріалами типу ЕЛ-773.
У даному дипломному проекті розраховано обладнання опалювально-вентиляційної системи ВАТ «Львівська». Проведений вибір обладнання необхідного для здійснення технологічного процесу.
Для опалювання вибрано 2 пароводяні калорифера КВСБ-ПУЗ і 2 вентилятори Е 6,3 100-1 з електродвигунами АИР 90l6/8 Рн=1,5кВт;
гноєвидалення: один електродвигун АИР 100l4 Рн= 4 кВт, чотири електродвигуни АИР 80В4 Рн=1,5кВт і один АИР 90l6 Рн= 0,37 кВт.
Виконаний розрахунок внутрішнього освітлення і зовнішніх електричних мереж. Вибрана трансформаторна підстанція закритого типу з трансформаторами типу ТМ по 250 кВА кожен.
Розроблені питання охорони праці і екологічної безпеки довкілля. Виконано економічне обгрунтування застосування пароводяних калориферів і доведена доцільність прийнятого варіанту.
Дата добавления: 28.03.2024
|
1999. Дипломний проект - Проект механізації технологічних процесів в доїльно-молочному блоці тваринницької ферми з удосконаленням дозатора комбікормів | Компас
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄЕКТУ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1. Загальні відомості про господарство. 8
1.2. Земельний фонд і його структура. 10
1.3. Виробництво та структура товарної продукції . 11
1.4. Динаміка та структура поголів’я тваринництва. 12
1.5. Виробнича діяльність тваринництва. 14
1.6. Кормове забезпечення тваринництва. 15
1.7. Рівень механізації основних виробничих процесів на тваринницькій фермі. 16
1.8. Техніко-економічне обґрунтування теми дипломного проекту. 18
2. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ДОЇННЯ КОРІВ І РОЗДАЧІ КОМБІКОРМІВ
2.1. Розрахунок параметрів механізованого потокового виробництва. 20
2.2. Обґрунтування вибору доїльної установки. 21
2.3. Технологічний розрахунок машинного доїння корів. 24
2.4. Розробка схеми трасування вакуум проводу. 24
2.5. Технічний і енергетичний розрахунок доїльної установки. 25
2.6. Розрахунок технологічного процесу роздавання комбікормів. 31
2.7. Розрахунок водопровідної мережі. 33
3. КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА ДОЗАТОРА КОМБІКОРМІВ
3.1 Огляд існуючих конструкцій дозаторів комбікормів. 36
3.2. Обґрунтування конструкції розробки дозатора комбікормів. 40
3.3. Розрахунок конструктивних і технологічних параметрів дозатора комбікормів. 42
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ
4.1. Структурно-функціональний аналіз процесу роздачі комбікормів та розроблення моделі травмонебезпечних та аварійних ситуацій. 46
4.2. Правила техніки безпеки під час роботи дозатора комбікормів. 47
4.3. Розрахунок захисного заземлення. 48
4.4. Захист цивільного населення. 49
5. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ПРОЕКТУ
5.1. Вступна частина. 50
5.2. Охорона та раціональне використання ґрунтів. 50
5.3. Охорона та раціональне використання водних ресурсів. 51
5.4. Охорона атмосферного повітря. 52
5.5. Зберігання і використання ПММ. 53
5.6. Охорона тваринного і рослинного світу. 54
5.7. Шляхи покращення екологічного стану господарства при експлуатації об’єкта. 54
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
6.1. Розрахунок технологічної карти процесу машинного доїння корів і роздавання комбікормів. 57
6.2. Розрахунок показників економічної ефективності процесу машинного доїння корів і роздавання комбікормів. 58
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 62
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 63
ДОДАТОК А 64
ДОДАТОК Б 66
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Аналіз виробничої діяльності господарства показав, що потенціал галузі тваринництва є достатнім для розширеного виробництва молока. В господарстві достатня матеріально-технічна база,
Структура виробництва формувалась для спеціалізації виробництва продукції тваринництва і рослинництва. Розвиток молочного скотарства дозволить покращити фінансовий стан господарства. Господарству необхідно перейти на нові технології доїння корів, а саме доїння в доїльному залі та дозованого роздавання комбікормів тваринам під час доїння .
Запроектована технологія дозволить механізувати технологічний процес роздачі комбікормів на доїльній установці УДЕ-8, що в свою чергу призведе до збільшення надоїв молока в середньому на 25%.
Дана технологія дозованого роздавання комбікормів тваринам під час доїння дозволить підвищити прибуток за рахунок приросту продукції молока до 177 тис. гр., що дасть очікуваний річний економічний ефект 108 тис. гр., рентабельність виробництва молока при цьому буде становити 40 %, а термін окупності всіх капіталовкладень становить 2,4 роки.
Дата добавления: 17.03.2024
|
2000. Дипломний проект - Багатофункціональний адміністративно-торговий і складський комплекс в Черкаській областi | AutoCad
Вступ
Розділ 1. Архітектурно планувальні рішення
1.1 Дані про район і ділянку будівництва
1.2 Інженерно-геологічні,геодезичні вишукування і радіаційне обстеження ділянки
1.3 Техніко-економічні показники ділянки
1.4 Архітектурно-планувальні рішення
1.4.1 Архітектурно-планувальні та архітектурні рішення
1.5 Конструктивні рішення
1.5.1 Конструктивна схема
1.5.2 Огороджуючі конструкції
Розділ 2. Конструктивні рішення
2.1 Розрахунок каркасу будинку
2.1.1 Визначення навантажень на раму
2.1.2 Снігове навантаження
2.1.3 Вітрове навантаження
2.1.4 Статичний розрахунок рами та визначення розрахункових зусиль
2.1.5 Результати статичного розрахунку
2.2 Розрахунок збірної колони К-1
2.2.1 Вихідні дані
2.2.2 Навантаження на колонк К-1
2.2.3 Визначення площі поперечного перерізу арматури колони К-1
2.2.4 Розрахунок оголовка К-1 На зминання
2.2.5 Розрахунок консолі колони К-1
Розділ 3. Основи та фундаменти
3.1 Оцінка грунтових умов будівельного майданчика
3.2 Збір навантажень на фундамент
3.3 Розрахунок фундаменту колони
3.4 Розрахунок фундаментів за деформаціями
Розділ 4. Технологія та організація будівельного виробництва
4.1 Розробка календарного плану виконання робіт
4.1.1 Аналіз проектних матеріалів
4.1.2 Визначення номенклатури та підрахунок обсягів робіт
4.1.3 Вибір способів виконання робіт та засобів механізації
4.1.4 Визначення нормативної машино- та трудомісткості, потреби в матеріальних рескрсах
4.1.5 Визначення тривалості робіт
4.2 Технологічнка карта на збірний каркас
4.2.1 Область застосування карти
4.2.2 Технологія та організація виконання робіт
4.2.3 Календарний план виконання робіт
4.2.4 Вимоги до якості та приймання робіт
Розділ 5. Наукова достідна частина
5.1 Властивості та виготовлення композитної арматури
5.1.1 Композитна арматура. Класифікація і види
5.1.2 Історія винайдення композитної арматури
5.1.3 Технологічний процес виготовлення композитної арматури
5.1.4 Технічні характеристики композитної арматури
5.1.5 переваги та недоліки композитної роботи арматури
5.1.6 особливості проектування
5.2 Напружено- деформаційний стан бетонної балки підсиленої композитною арматурою
5.2.1 Аналіз переміщення і деформації по осі Y
5.2.2 Аналіз напруженого стану
5.2.3 Аналіз утворення тріщин
5.2.4 Висновки
Розділ 1. АР: Фасад, плани та перерізи будівлі.
Розділ 2.1. ЗБК/МДК: Креслення основних несучих конструкцій. Специфікації матеріалів.
Розділ 2.2. ОіФ: Посадка фундаментів на інженерно-геологічний розріз. Принципова конструкція фундаменту. Специфікації витрат матеріалів.
Розділ 3. ТБВ/ОУБ: Технологічна карта, будівельний генеральний план, календарний графік виконання робіт, заходи з охорони праці і навколишнього середовища.
Розділ 4. Науково-дослідна робота студента представлена кресленнями, графіками, схемами, діаграмами, коментарями, що деталізовано відображають суть нової розробки / нових підходів до розрахунку / особливостей технології та організації будівництва, застосування нових енергоефективних рішень та інше.
Будівля запроектована одно-двох поверховим, з розмірами в плані в осях "1-29-"А-І" (193.8x56.0)м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) ) м. Другий поверх запроектований в осях "1-29"-"А-Г" (193.8x24,0) м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) м, площею 4486,0 м2. Загальна площа будівлі 16534,2 м2
Будівля є новим будівництвом.
Багатофункціональний адміністративно-торгівельний і складський комплекс включає 3 корпуси.
Корпус I в осях “21-29”-“А-І” з розмірами (56,45х56,0)м та в осях “30-35”-“К-Т” з розмірами (40,0х56,0)м;
Корпус II в осях "1-14"-"А-І" з розмірами (96.45х56,0) м;
Корпус III в осях "15-20"-"А-І" з розмірами (40,0х56,0) м;
Позначка чистої підлоги 1-го поверху 0.000, відповідає абсолютній позначці 165,85
Відмітка чистої підлоги 2-го поверху 5.500.
У цьому дипломному проекті розглядається корпус №1.
Корпус I багатофункціонального адміністративно-торгівельного та складського комплексу – неправильної форми в плані.
Корпус I запроектований одно-двох поверховим; з розмірами в плані в осях "1-29"-"А-І" (56,45x56.0)м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0)м. Другий поверх запроектований в осях "1-29"-"А-Г" (193.8x24,0) м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) м, площею 4486,0 м2. Загальна площа будівлі 16534,2 м2
Будівля є новим будівництвом.
Позначка парапету першого поверху +6.550; +7.740. Металева огорожа висотою 300мм.
Позначка парапету другого поверху +11300.
Позначка чистої підлоги 1-го поверху 0.000, відповідає абсолютній позначці 165,85
Відмітка чистої підлоги 2-го поверху 5.500.
Основні входи до будівлі запроектовані з боку автошляху М12 та М05
Вертикальне переміщення за допомогою внутрішніх евакуаційних сходів
Сходи №6, в осях "Б"-"В" - "21"-"23" для підйому з першого на другий поверх.
Сходи №7, по осі "І в осях "27"-"28" для підйому з першого на другий поверх Сходи №8, в осях "М"-"Н" - "30"-"31" для підйому з першого на другий поверх другий поверх та виходу на покрівлю.
Виходи на покрівлю передбачені по металевих сходах по осі "І" в осях "22"-"23/1" та металевих драбин. Вихід із будівлі на покрівлю передбачений з 2-го поверху в осях "27"-"28" по осі "Г"
Перший поверх розташовується на відм. 0.000 м і включає вхідні зони, з торгово-виставковими залами, цехи спеціалізованого технічного обслуговування, механічного ремонту та передпродажної підготовки із зоною приймання та видачі автомобілів, мийні пости, склади запчастин, а також підсобні та технічні приміщення.
Висота 1-го поверху в чистоті:
-від підлоги до підвісної стелі становить 4,4м -у двоповерховій частині будівлі
- від підлоги до низу ферм 4,88 м – в одноповерховій частині будівлі.
Другий поверх розташовується на відм. 5.500 і включає офісні приміщення;
адміністративно-побутові приміщення (що включають блок адміністративно-побутових приміщень охорони на весь комплекс, фельдшерський пункт з підсобними приміщеннями, гардероби співробітників з побутовими приміщеннями); технічні та допоміжні приміщення (венткамера, компресорна, котельня); підприємства громадського харчування (їдальня, кімната прийому їжі для співробітників та кафе для відвідувачів з підсобними та побутовими приміщеннями);
Висота другого поверху в чистоті (від підлоги до підвісної стелі) 3,6м.
Конструктивна схема - рамно-зв'язкова.
Жорсткість та стійкість будівлі забезпечується за рахунок жорсткого сполучення вертикальних несучих конструкцій (стін, колон, сходових вузлів) з фундаментами, спільною роботою вертикальних конструкцій з горизонтальними зв'язками (3/б балки та жорсткі диски перекриттів).
Крок колон переважно регулярний, 8х8м, в осях Г-І -8х16м.
Колони-збірні залізобетонні, перетином 400х400мм та 500х500мм, з важкого бетону класу В50.
Колони встановлюються в залізобетонні склянки на сталеві пластини для вирівнювання. Зазор між колоною та склянкою заповнюються безусадковим бетоном В50 тільки після перевірки правильності монтажу та при надійній фіксації колони у проектному положенні.
Стіни - збірні залізобетонні товщиною 200мм із важкого бетону класу В25.
Стіни встановлюються на монолітні конструкції фундаментів. Поглиблення у стінах заповнюються цементним розчином тільки після контролю правильності встановлення стін.
Сходові марші та майданчики - збірні з/б, бетон класу В25.
Ригелі- збірні прямокутного та таврового перерізу, мають висоту від 600 до 800мм. У рівні перекриття ригелі спираються на консолі колон і кріпляться анкерними болтами. У рівні покриття ригелі спираються на колони і так само кріпляться анкерними болтами. Бетон класу за міцністю В55.
Ригелі встановлюються на колони або їх консолі безпосередньо на неопренову прокладку 10мм. Отвори для болтів не повинні бути заповнені бетоном. Болти затягуються перед встановленням пустотних панелей.
Перекриття - пустотні плити товщиною 265, 320, 500мм зі збірними з/б попередньонапруженими балками: 400х600, 400х700-прямокутні, одно і двополочні з висотою 600, 700, 800, 1100мм. З важкого бетону класу В50. Покриття - пустотні піти 200, 220, 320, 400мм по балках. В осях Г-І прольоти перекриті 16-ти метровими скатними балками типу НI.
Плити перекриттів і покриттів встановлюються на стіни або полиці ригелів і безпосередньо на неопренові прокладки 10мм. Розташування плит повинне суворо відповідати проекту. Між рядами плит укладаються анкери, що проходять через наскрізні отвори в ригелі. Замонолічування зазорів між плитами та ригелями повинно виконуватися лише після контролю правильності встановлення плит та розкладки арматури у з'єднаннях. Заповнення проводиться бетоном В30 на дрібному щебені. Контрольний отвір у ригелях крайніх рядів повинен заповнюватись тільки після замонолічування зазорів між плитами та ригелями. Для цього рекомендується використовувати розчин SIKA 314 або VETONIT 600.
Фундаменти - окремі монолітні стовпчасті (склянкового типу), під збірні залізобетонні колони, перетином 400х400мм 500х500мм, з важкого бетону класу В25.
Дата добавления: 26.03.2024
|
2001. Дипломний проект - Проект сонячної електростанції для живлення населеного пункту | Компас, Visio
ПEPEЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧEНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ 7
1.1. Загальні відомості про населений пункт 7
1.2. Визначення електричних навантажень на вводах споживачів електричної енергії 8
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 13
2.1. 3агальні відомості про сонячні електростанції 13
2.1.1.Типи сонячні електростанції. 14
2.1.2. Види контролерів заряду 17
2.2.Вибір оптимальної потужності сонячної електростанції 20
2.2.1. Вибір сонячних модулів 22
2.2.2 Вибір інверторів 32
2.2.3 Вибір акумуляторних батарей 39
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ 43
3.1. Необхідність модернізації системи обліку 43
3.2. Вибір лічильника електроенергїї 48
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІCТЬ ПРИЙНЯТИX РІШЕНЬ 56
4.1. Cпецифікація на обладнання для сонячної електростанції 56
4.2. Kошториc сонячної електростанції 56
4.3. Оcновні показники економічної ефективноcті 57
РОЗДІЛ 5. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ 61
5.1. Загальні вимоги по охороні праці 61
5.2. Обслуговування приміщень з акумуляторами 63
ВИСНОВКИ 65
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 66
Дана система електропостачання розташована в кліматичних умовах, що характеризуються:
-район по ожеледі ІІ;
-район по вітру ІІ.
B даному дипломному проекті розраховано сонячну електростанцію для забезпечення електроенергією населений пункт, потужність якої складає 502,28 кВ.
Проведено підраxунок навантажень cпоживачів 0,4 кB за умови розвитку електричниx мереж з перcпективою на 7 років. За отриманими результатами розраxували необхідну кількість сонячнних модулів для забезпечення споживачів електроенергією. Розраxували та вибрали необхідну кількість інверторів для перетворення cтруму, а також забезпечили споживачів резервним джерелом електроенергії, акумуляторними батареями. Запропоновано заходи по модернізації системи обліку електроенергії. Проведено теxніко-економічне обґрунтування проекту. Наведено оcновні заxоди з безпечної екcплуатації акумуляторних батарей.
Oцiнюючи oтриманi результати мoжна зрoбити такi oснoвнi виснoвки:
1.Завдяки встановленню сонячної електростанції досягнута велика надійність постачання споживачів.
2.Запрoвадження нoвих приладiв oблiку електрoенергiї дoзвoлить зменшити кoмерцiйнi втрати електричнoї енергiї;
3.Рiчний екoнoмiчний ефект вiд викoристання сонячної станції станoвить 1972700 грн.;
4.Термiн oкупнoстi капiтальних вкладень сонячної електростанції– 8,5 рoки.
Дата добавления: 27.03.2024
|
 2002. ЕТР Багатоповерховий житловий будинок на 72 квартири | AutoCad
Розрахункова потужність - 111,5 кВт
Річна витрата електроенергії становить 334500 кВт * год в рік.
Віднос-розподільний пристрій встановлюється в електрощитовій на відмітці -2,900
Загальний облік електроенергії житлового будинку виконується лічильниками NIK, встановленими у ВРП.
На поверхових коридорах передбачені щити типу ЩЕ-5 з 02, ЩЕ-4ст 01 з автоматичний вимикач ВА 2001-3р-40А на вводі, автоматичними вимикачами ВА 2017 / з-1Р / 25 на відходящих лініях та лічильниками NIK-2104 АР2.1800.0.11, 5(60)А, 220В.
Загальні дані.
Схема принципова розрахункова живильних і розподільних щитів ЩР-1б ЩР-2
Схеми принципові розподільних мереж поверховив та квартирних щитів
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щита ЩР-3
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щитів ЩС-1 - ЩС-19
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щитів ЩР-4 - ЩР-6
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щита ЩР-5
Опитувальний лист на ВРП
План поверху на відмітці -2,900. Магістральні мережі
План поверху на відмітці -2,900. Електроосвітлення
План поверху на відмітці 0,000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План типового поверху на відмітках +3.000, +6.000,...+15.000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План типового поверху на відмітках +18.000, +21.000,...+24.000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План поверху на відмітці +27.000 Електрообладнання. Електроосвітлення
План поверху на відмітці +30,000. Електрообладнання. Електроосвітлення
Дата добавления: 17.04.2024
|
2003. Курсовой проект - 9-ти поверховий крупнопанельний житвовий будиок на 36 квартир 24 х 12 м в м. Бердянск | AutoCad, PDF
1. Завдання на проектування
2. Ескіз проекту
3. Архітектурно-будівельні рішення будинку
3.1. Архітектурно-планувальне рішення будинку
3.2. Конструктивні рішення
4. Техніко-економічна оцінка проекту
5. Оздоблювальні роботи в будівлі
6. Теплотехнічні розрахунки огороджуючих конструкцій
6.1 Розрахунок опору теплопередачі однорідної огороджуючої конструкції
6.2 Розрахунок товщини утеплювача багатошарової огороджуючої конструкції
Специфікація элементів
має 9-в'ять поверхів, висота поверху 3.3 м.
рівень чистої підлоги прийнятий на відмітці ±0.000м, рівень землі на відмітці -1.000м.
Просторова жорсткість забезпечується спільною роботою стін та конструкції перекриття.
1. Зовнішні стіни - збірні великопанелі , REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
2. Внутрішні несучі стіни - газобетонні на клеєвому розчині, з/б панелі REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
3. Перегородки - газобетонні на клеєвому розчині, ЕІ15, М1
4. Перекриття - збірні з/б плити REI 45 MO, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
5. Фундамент - збірний залізобетонний, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
6. Віконні блоки - металопластикові індивідуального виготовлення;
7. Дверні блоки - дерев'яні індивідуального виготовлення;
8. Вхідні дверні блоки - композитні індивідуального виготовлення EI 30;
9. Підлоги - мозаїчні ( сходова клітина), лінолеуму ( кухні та коридори), керамічної плитки ( санвузли), паркетні ( житлові кімнати)
10. Огородження балкону ГО, МО
1 Житлова площа Пж М2 1106.82
2 Підсобна площа Пп М2 437.22
3 Загальна площа квартири Пзаг М2 1544.04
4 Площа літніх приміщень Плітн М2 40.86
5 Площа забудови Пз М2 311.24
6 Будівельний об ’єм Об М3 11095.71
7 Планувальний коефіцієнт К1 1.40
8 Об ’ємний коефіцієнт К2 7.19
9 Показник компактності будинку К3 0.32
Дата добавления: 18.04.2024
|
2004. Курсовий проект (коледж) - Автоматизація електрокалориферної установки СФОА 16/0.5 | Компас
ВСТУП
1 Загальна характеристика технологічного процесу та технічна автоматизації характеристика об'єкта
2 Опис принципової електричної схеми автоматизації
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
3.1 Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації пристроїв
3.2 Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
3.3 Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробка схеми щита керування
4.1 Проектування щита керування
4.2 Розробка схем з'єднання
4.3 Розробка схем підключень
5 Визначення показників надійності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Завдання проєкту :
1 Визначити особливості і характеристики технологічного процесу як об'єкта автоматизації
2 Розробити принципову електричну схему електрокалориферної установки
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації
Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробити схеми щита керування електрокалориферної установки а саме зовнішній вигляд щита, схему з'єднання та схему підключень щита керування
5 Визначення показників надійності електрокалориферної установки
Технічна характеристика електрокалорифера
СФОА 16/0,5
Встановлена потужність, кВт…………………………..16,1
В тому числі електрокалорифера, кВт………………....15,0
Продуктивність повітрям, м^3/год……………………..1900
Число нагрівальних секцій, прим……………………….2
Кількість нагрівальних елементів, прим. ……………...6
Потужність секції, кВт…………………………………..7,5
Перепад температури повітря, що нагрівається, °С…...30
Аеродинамічний опір електрокалорифера, Па………...200
ВИСНОВКИ
В курсовому проекті проведено аналіз вихідних даних установок для обігріву повітря в приміщеннях. Розглянуті питання технологічних особливостей об'єкта автоматизації а саме принцип роботи електрокалориферної установки СФОА.
Розроблено такі схеми як технологічна яка зображена на рисунку 1.1, та принципову електричну схему лист 1 графічної частини. Також у пункті 2 курсового проекту було описано принцип управління установкою.
В пункті 3 курсового проекту було вибрано технічні засоби такі як автоматичний вимикач, електромагнітний, проміжне реле, діоди, додатковий опір, перемикач режиму, запобіжник, світлосигнальну арматуру.
В 4 пункті курсового проекту було розроблено щит керування в саме габаритні розміри щита, виконано розміщення в щиті електричні апарати. Розроблено схему з'єднання щита за допомогою адресного способу який зображено на листі 2 графічної частини, а також схему підключення яка зображена на рисунку 4.3.1.
В пункті 5 було визначено показники надійності установки які склали 0,5. В результаті розрахунків ймовірність безвідмовної роботи схеми керування електрокалориферної установки СФОА не входить в межі 0,75 – 0,999. Для заміни обладнання, що вийде з ладу між поточними ремонтами пропонується прийняти холодне резервування елементів, що мають найбільше значення інтенсивності відмов.
Дата добавления: 19.04.2024
|
2005. Курсовий проект (коледж) - Автоматизація водонагрівача УАП 1600/0,9 М1 | Компас
ВСТУП
1 Загальна характеристика технологічного процесу та технічна автоматизації характеристика об'єкта
2 Опис принципової електричної схеми автоматизації
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
3.1 Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації пристроїв
3.2 Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
3.3 Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробка схеми щита керування
4.1 Проектування щита керування
4.2 Розробка схем з'єднання
4.3 Розробка схем підключень
5 Визначення показників надійності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Водонагрівач УАП 1600/0,9 М1 використовується для нагріву води, яка може бути використана в тваринництві, промислових процесах або інших галузях. Забезпечення правильної температури води дуже важливо для забезпечення комфорту та здоров'я тварин або для забезпечення потрібних умов виробництва. Автоматизація цієї установки може поліпшити контроль над температурою води, зменшити споживану енергію та спростити управління процесом
Керування першою групою нагрівників здійснюється за допомогою термореле SK1, а другою – SK2 типу ТР-200.
В курсовому проекті проведено аналіз вихідних даних установок для нагрівання води у тваринницьких приміщеннях. Розглянуті питання технологічних особливостей об'єкта автоматизації а саме принцип роботи баштової водонасосної установки.
Розроблено такі схеми як технологічна яка зображена на рисунку 1.1, та принципову електричну схему лист 1 графічної частини. Також у пункті 2 курсового проекту було описано принцип управління установкою.
В пункті 3 курсового проекту було вибрано технічні засоби такі як автоматичий вимикач, електромагнітний, проміжне реле, діоди, додатковий опір, перемикач режиму, запобіжник, світлосегнальну арматуру.
В 4 пункті курсового проекту було розроблено щит керування в саме габаритні розміри щита, виконано розміщення в щиті електричні апарати. Розроблено схему з'єднання щита за допомогою адресного способу який зображено на листі 2 графічної частини, а також схему підключення яка зображена на рисунку 4.3.1.
В пункті 5 було визначено показники надійності установки які склали 0,48. В результаті розрахунків імовірність безвідмовної роботи схеми керування водонагрівальної установки УАП не входить в межі 0,75 – 0,999. Для заміни обладнання, що вийде з ладу між поточними ремонтами пропонується прийняти холодне резервування елементів, що мають найбільше значення інтенсивності відмов. А саме електромагнітні пускачі.
Дата добавления: 24.04.2024
|
2006. Курсовий проект - ПОБ 9-ти поверхового житлового будинку на 36 квартир 24 х 12 м В М. Бердянськ | AutoCad
1. Завдання на курсове проектування. Вихідні дані.
2. Вступ.
Елементи проекту організації будівництва
3. Аналіз об'ємно-планувальних і конструктивних рішень основного об'єкту комплексу.
4. Визначення кошторисної вартості окремих об'єктів, комплексу будинків і споруд.
5. Зведений календарний план або укрупнений сітьовий графік будівництва комплексу.
6. Розрахунок потреби в основних будівельних матеріалах.
7. Розрахунок потреби в будівельних машинах і механізмах.
8. Загальномайданний будівельний генплан.
8.1. Розрахунок тимчасових адміністративно - побутових будинків.
8.2. Розрахунок складів будівельних матеріалів і конструкцій.
8.3. Розрахунок тимчасового водопостачання;
8.4. Розрахунок тимчасового електропостачання.
Елементи проекту виконання робіт
9. Розбивка будинку на захватки.
10. Охорона праці і навколишнього середовища, протипожежні заходи.
11. Техніко-економічні показники.
12. Література.
13. Зміст.
Район будівництва - Бердянськ;
Будівля в плані має прямокутну форму з розмірами в осях - 24х12 м. Будівля має 9-в'ять поверхів, висота поверху 3.3 м.
рівень чистої підлоги прийнятий на відмітці ±0.000м, рівень землі на відмітці -1.000м;
Будівля розташована в II кліматичный підзоні з розрахунковою зимовою температурою зовнішнього повітря - мінус 22 ° С.
Для розрахунку конструкцій прийняті сполучення навантажень, які найбільш несприятливо впливають на конструкції (основи) з точки зору граничного стану.
Характеристичні значення рівномірно розподілених тимчасових навантажень на плити перекриттів, сходи і підлоги на ґрунтах прийняті згідно табл..6.2 ДБН В.1.2-2.2006.
Характеристичне значення вітрового тиску прийнято по карті районування згідно ДБН В.1.2-2.2006 і для 2 району складає Wо = 450Па (45кг / м²).
Сейсмічність згідно ДБН В.1.1-12.2006 до 6 балів.
Ступінь вогнестійкості будинку відповідно до ДБН В.1.1-7-2016 - II
Клас відповідальності - СС1 (ДСТУ-НБВ.1.2-16: 2013)
Просторова жорсткість забезпечується спільною роботою стін та конструкції перекриття.
Зовнішні стіни - збірні залізобетонні блоки, REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Внутрішні несучі стіни - збірні залізобетонні блоки, з/б панелі REI 120 МО, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Перегородки - гіпсобетоні панелі, ЕІ15, М1
Перекриття - збірні з/б плити REI 45 MO, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Фундамент - збірний залізобетонний, категорія відповідальності А, коефіцієнт надійності 1.0;
Віконні блоки - металопластикові індивідуального виготовлення;
Дверні блоки - дерев'яні індивідуального виготовлення;
Вхідні дверні блоки - композитні індивідуального виготовлення EI 30;
Підлоги - мозаїчні (сходова клітина), лінолеуму (кухні та коридори), керамічної плитки (санвузли), паркетні (житлові кімнати)
Огородження балкону ГО, МО
Розчин для внутрішніх штукатурних робіт - цементно-піщаний (Об’ємна вага 1800 кг/м3/);
Матеріал фасадного лицювання - граніт (Об’ємна вага 2800 кг/м3/);
Матеріал зовнішньої стіни - Плити мінераловатні м’які на синтетичному зв’язуюмому (Об’ємна вага 125 кг/м3/);
Дата добавления: 26.04.2024
|
2007. Дипломний проект - Головний корпус автозаводу 90,75 х 72,75 м в м. Дніпро | AutoCad
Вступ
Розділ 1 – Архітектурно-будівельний
1.1 Загальна характеристика ділянки
1.1.1. Географічне положення ділянки
1.1.2. Кліматичні умови
1.1.3.Транспортні зв’язки
1.1.4. Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
1.2. Техніко-економічні показники генерального плану
1.3. Об’ємно-планувальні рішення
1.3.1. Характеристика технологічного процесу
1.3.2. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
1.4 Конструктивне рішення
1.5. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
1.6. Санітарно-технічне обладнання
Розділ 2 – Розрахунково – конструктивний
2.1. Розрахунок конструкцій оболонки
2.1.1. Розрахунок плити-оболонки
2.1.1.2Розрахунок полиці плити
2.1.1.3. Проектування поперечного ребра
2.1.1.3.1. Збір навантажень на поперечне ребро. Розрахункова схема. Визначення зусиль в поперечному ребрі
2.1.1.3.2. Розрахунок поперечного ребра на міцність по нормальних перерізах
2.1.1.3.3. Розрахунок поперечного ребра на міцність по похилому перерізу на дію поперечної сили
2.1.1.4. Розрахунок поздовжнього ребра на міцність по нормальних перерізах
2.1.1.5. Розрахунок поздовжнього ребра на міцність по похилих перерізах (в підкрановій балці)
2.1.2. Розрахунок ферми-діафрагми
2.1.2.1. Розрахунок нижнього поясу
2.1.2.1.1. Розрахунок за І групою граничного стану
2.1.2.1.2. Розрахунок за ІІ групою граничних станів
2.1.2.2. Розрахунок верхнього пояса
2.1.2.3. Розрахунок розкосів
2.1.2.3.1. Розрахунок розтягненого розкосу D1
2.1.2.3.2. Розрахунок стиснутого розкосу D2
2.1.2.3.3. Розрахунок стиснутого розкосу D3
2.1.2.4. Розрахунок стояків
2.1.2.5. Розрахунок вузлів
2.1.2.5.1. Розрахунок опорного вузла ферми
2.1.2.5.2. Розрахунок проміжних вузлів ферми
2.2. Розрахунок попередньо напруженої підкранової балки
2.2.1 Розрахунку підкранової балки прольотом 12 м за І групою граничних станів
1.1. Визначення навантаження на підкранову балку і її статичний розрахунок
2.2 Попереднє визначення площі робочої арматури та призначення конструктивної арматури і основних розмірів підкранової балки
2.3 Геометричні характеристики перерізу підкранової балки
2.4 Визначення втрат попереднього напруження
2.4.1 Миттєві втрати
2.4.2 Втрати, залежні від часу(з урахуванням усадки бетону)
2.5 Перевірка несучої здатності підкранової балки по нормальному перерізу
2.6 Розрахунок міцності балки по похилим перерізам
3 Розрахунок підкранової балки за другою групою граничних станів
3.1 Розрахунок балки на тріщиностійкість
3.2 Розрахунок балки за деформаціями
3.3 Розрахунок балки на витривалість
2.3. Розрахунок і конструювання колони першого поверху К1 по осі „3”
3.3.1. Вихідні дані
2.3.2. Розрахункова схема колони
2.3.3. Навантаження на колону
2.3.4. Визначення внутрішніх зусиль в розрахунковому перерізі колони
2.3.5. Розрахунок колони на міцність
2.3.6. Розрахунок консолі колони
2.3.7. Розрахунок стику колон першого і другого поверхів
2.3.8. Конструювання колони
2.4. Розрахунок і конструювання фундаменту по осі „3” під колону К1
2.4.1. Вихідні дані
2.4.2. Конструювання тіла фундаменту
2.4.3. Армування фундаменту
Розділ 3 – Основи і фундаменти
3.1. Інженерно-геологічні умови
3.2. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика
3.3. Визначення навантажень на основи фундаментів
3.4. Проектування основ фундаментів мілкого закладення
3.4.1. Визначення глибини закладення фундаментів
3.4.2. Визначення розмірів підошви фундаментів
3.4.3. Визначення деформацій фундаментів
Розділ 4 – Технологія та організація будівництва
4.1. Визначення трудомісткості
4.1.1. Визначення номенклатури та об’ємів робіт
4.2. Методи та способи виконання робіт
4.3. Календарний план
4.4. Складання технологічної карти на монтаж короткої циліндричної оболонки
4.4.1. Область застосування
4.4.2. Організація і технологія будівельного виробництва
4.4.3. Організація праці робітників
4.4.4. Калькуляція трудових витрат та заробітної плати
4.4.5. Заходи з техніки безпеки
4.4.6. Техніко економічні показники
4.4.7. Матеріально-технічні ресурси
4.5. Проектування будгенплану об’єкта
4.5.1. Визначення потреби в інвентарних будинках
4.5.2. Розрахунок площі складських приміщень та площадок
4.5.3. Розрахунок водопостачання будівельного майданчик.
4.5.4 Розрахунок необхідної потужності тимчасової електропідстанції
4.5.5. Техніко-економічні показники будгенплану
4.5.6. Заходи по охороні праці та пожежної безпеки
4.5.7. Заходи по охороні навколишнього середовища на період будівництва
Розділ 5 – Економіка будівництва
Пояснювальна записка
Локальний кошторис
Об’єктний кошторис
Техніко – економічні показники
Розділ 6 – Охорона праці та безпека життєдіяльності
6.1Організація та управління охороною праці на підприємстві
6.1.1Організація служби охорони праці та її функції
6.1.2Права та обов’язки керівника та працівника щодо охорони праці
6.1.3Види інструктажів
6.1.4 Відповідальність роботодавця та працівника щодо порушення вимог з охорони праці
6.1.5Соціальне страхування працівників
6.1.6Роботи з підвищеною небезпекою та їх виконання
6.2 Виробнича санітарія
6.2.1Колективні та індивідуальні заходи та засоби захисту від дії шкідливих небезпечних чинників, характерних для об’єктів галузі
6.3Безпека праці при виконанні основних робіт
6.4 Інженерні рішення з охорони праці
6.4.1 Вимоги до складування матеріалів, виробів та обладнання на будівельному майданчику
6.4.2 Розрахунок небезпечних зон на будівельному майданчику
6.5 Заходи з пожежної безпеки
6.5.1 Протипожежні заходи при експлуатації електричних мереж
6.5.2 Автоматичні системи пожежогасіння
Розділ 7 – Наукова частина
7.1 Постановка мети і задач досліджень
7.2 Вступ
Висновки
Список використаних джерел
1.Фасад 1-15. Генплан на стадії озеленення. ТЕП генплану. Ситуаційна схема
2.План на відмітці 0,000. Розріз 1-1.Розріз 2-2. Специфікація. План покрівлі. Суміщений план покриття і перекриття. Вузли
3.Коротка циліндрична оболонка. Плита-оболонка
4.Коротка циліндрична оболонка. Ферма-діафрагма ФДК-24-В2
5.Підкранова балка
6.Колона і фундамент
7.Схема розташування фундаментів. План будівельного майданчика. Інженерно-геологічний розріз. Специфікація. Розрізи.
8.Технологічна карта на монтаж короткої циліндричної оболонки
9.Календарний план, графік руху робітників
10.Будгенплан
11.Наукова частина
12.Наукова частина
Одноповерхова будівля вміщує такі виробничі приміщення:
1.Головний конвеєр – 1728 м2.
2.Допоміжний конвеєр – 1728 м2.
3.Зона ремонту та діагностики автомобілів – 1296 м2.
Одноповерхова будівля має два прольоти по 24 м і один прольот 18 м.
Висота до низу несучих конструкцій становить 10,8 м.
Каркас виконано із серійних залізобетонних елементів заводського виготовлення.
Фундаменти влаштовуються окремо стоячими стовпчастими під колони за серією1.412-1/77.
Конструктивна жорсткість будівлі забезпечується за рахунок горизонтальних і вертикальних в’язів.
Горизонтальними в’язями служать плити покриття, ригелі, а вертикальними в’язями – металеві портальні зв’язки.
Запроектована будівля має три по 24,0 м і один 18 м з кроком зовнішніх і внутрішніх колон 6,0 м.
Колони встановлюються прямокутні в плані висотою 11,8 м в одноповерховій частині будівлі за серією КЭ-01-52 та в багатоповерховій прибудові, колони проектуються прямокутними в плані за серією І.420-8/81. Прив’язка колон нульова.
Стіни у даній будівлі запроектовані самонесучими із одношарових керамзитобетонних стінових панелей товщиною 300 мм.
Стінові панелі прийняті збірні залізобетонні по серії 1.432-14/80 випуск 1.
Несучими елементами покриття в прольоті 18 м є залізобетонні сегментні ферми з ребристими залізобетонними плитами товщиною 400 мм по серії 1.465.1-7/84 випуск 1. В прольотах по 24 м в якості покриття застосовуємо коротку циліндричну оболонку, яка складається з ферми-діафрагми ФДК-24-В2, плити-оболонки ПОК-12-А1 з розмірами 3х12 м та бортових елементів у вигляді прямокутної залізобетонної балки.
Покрівля запроектована багатошарова – рулонна із 4-х шарів руберойду на бітумній мастиці із верхнім захисним шаром із гравію.
Утеплювачем на покрівлі слугують керамзитобетонні плити , товщиною 120 мм.
Водовідведення з покрівлі передбачено організоване, внутрішнє по системі труб в каналізаційну зовнішню мережу.
Водоприймальні воронки встановлюються на покрівлі з інтервалом не більше 24 м одна від другої, так щоб площа покрівлі на одну воронку складала 250...300 м2.
В запроектованій будівлі передбачено технологічні проїзди із воротами 4,80 х 4,80 м згідно ГОСТ 18853-73*.
Проектом передбачено подвійне скління окремими рамами. Віконні рами прийняті металеві.
Для відкриття і закриття рам використовують важільний механізм, яким керують з рівня підлоги.
Евакуація людей та обладнання на випадок пожежі передбачена через ворота, що знаходяться посередині будівлі.
Зовнішнє оздоблення фасадної поверхні стінових панелей , цокольних і парапетних панелей виконується запиленням цементно-піщаної суміші з добавкою різних фарбників.
Шви стінових панелей шпаклюються.
Внутрішнє оздоблення стін виконується шляхом подвійного фарбуванням водоемульсійними фарбами.
Віконні рами, дверні блоки і ворота фарбуються олійними фарбами за два рази.
Проектом передбачено влаштування бетонних підлог.
Захист будівельних конструкцій (бетонних, залізобетонних, дерев’яних і металевих) виконується шляхом нанесення антикорозійного покриття у відповідності з вимогами СНиП 2.03.11-85 „Защита строительных конструкций от корозии” і СНиП 3.04.703-85 „Защита строительных конструкций. Правила приемки работ”.
Зварювальні шви у процесі монтажу повинні бути очищенні від шлаку і проведенні роботи по антикорозійному захисту шляхом металізації цинком. Послідуючий захист зварювальних з’єднань полягає у покритті їх шаром бетону або цементно-піщаним розчином товщиною 20 мм.
Для герметизації стиків використовують герметизуючі мастики у поєднанні з пружними прокладками типу пороізол.
Стики внутрішніх панелей – замонолічені бетоном.
Дата добавления: 03.05.2024
|
2008. Дипломний проект - Проект розвитку електричної мережі 110 кВ сільськогосподарського району Київської області | Visio
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ТА АНАЛІЗ ЙОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
2. ПРОЕКТ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РЕГІОНУ
2.1. Попередня оцінка розвитку мережі 110кВ сільськогосподарського регіону
2.1.1. Баланси активної і реактивної потужності
2.1.2. Вибір і перевірка трансформаторів
2.1.3. Аналіз варіантів розвитку мережі
2.2. Техніко-економічне порівняння варіантів
2.2.1. Капіталовкладення в будівництво мережі
2.2.2. Річні витрати на експлуатацію
2.2.3. Підсумки порівняння варіантів
2.3. Уточнені розрахунки режимів
2.3.1. Схема заміщення для уточнених розрахунків
2.3.2. Режим найбільших навантажень
2.3.3. Режим найменших навантажень
2.3.4. Регулювання напруги
2.3.5. Уточнення балансу реактивної потужності
3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
3.1. Кошторисна вартість будівництва об'єктів електромережі
4. КЕРОВАНІ ГНУЧКІ ЛІНІЇ ЗМІННОГО СТРУМУ
4.1. Використання гнучких систем електропередачі для підвищення надійності функціонування ЕЕС
4.2. Можливості технічної реалізації пристроїв ГЕП
5. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
5.1. Загальні питання охорони праці
5.2. Вплив електричних мереж на навколишнє середовище, заходи щодо його захисту
5.3. Захисні заходи з електробезпеки
5.4. Заходи безпеки під час виконання робіт в електроустановках
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вибір варіанту розвитку мережі
2. Схема електричних з’єднань мережі 110 кВ
3. Розрахунок режимів роботи електричної мережі 110 кВ
4. Види пристроїв ГЕП
Сільськогосподарське виробництво в соціально-економічному розвитку Таращанського району є провідною галуззю і займає найвищу питому вагу серед інших видів діяльності населення району.
Кращі сільськогосподарські підприємства району СП «Петрівське», СТОВ «Лучанське-2», СТОВ «Ківшовата Агро». Також у районі налічується 7 великих промислових підприємств.
Район отримує живлення від Центральної електричної системи через підстанцію 330/110 кВ ПС1. Потужність енергосистеми і автотрансформаторів ПС1 достатні для покриття потреб району за активної потужності. Видача реактивної потужності обмежена в режимі найбільших навантажень на рівні Qсист ≤ 80 Мвар. У режимі найбільших навантажень енергосистема підтримує напругу на шинах 110 кВ ПС1 U1нб = 117 кВ, в режимі найменших навантажень - U1нм = 118 кВ.
Живлення споживачів району здійснюється через 6 понижуючих підстанцій, що мають резервувати підключення до мережі 110 кВ (Рис. 1.1.). На розрахунковий період передбачається введення нової підстанції ПС8. Електрична схема з'єднань експлуатованої мережі 110 кВ і типи понижуючих трансформаторів наведені на схемі (Рис. 1.2.). Навантаження підстанцій і категорії споживачів щодо надійності електропостачання на розрахунковий період дано в таблиці 1.1. Усереднене значення числа годин найбільшого навантаження становить для району ТНБ = 4500 годин, споживання в режимі найменших навантажень - 40% від максимального. Коефіцієнт попадання навантаження району в максимум енергосистеми Км = 0,9. Коефіцієнти різночасності максимумів активної та реактивної навантажень підстанцій КрмP = 0,9, КрмQ = 0,95.
У роботі слід розглянути питання розвитку і реконструкції мережі живлення 110 кВ на п'ятирічну перспективу. Метою проекту є вироблення рекомендацій з цих питань.
У дипломному проекті має бути вирішено ряд завдань:
1. Вибрати оптимальну схему розвитку електропостачання з урахуванням існуючої мережі і перспектив розвитку сільськогосподарських районів.
2. Перевірити відповідність ліній електропередач потокам потужності, що змінилися та визначити обсяги реконструкцій та будівництва нових ліній.
3. Перевірити відповідність потужності трансформаторів новим навантаженням, провести заміну трансформаторів на діючих підстанціях і вибрати трансформатори для проектованої підстанції.
4. Виконати аналіз усталених режимів проектованої мережі.
Електричні навантаження мережі
- навантаження приведені на стороні 10 кВ;
- навантаження дані для режиму зимового максимуму;
В процесі виконання дипломного проекту, були визначені потреби району в активній і реактивній потужностях, досліджений їхній баланс, попередньо визначено відсутність необхідності застосування компенсуючих пристроїв , вибрано оптимальну схему електропостачання сільськогосподарського району; її номінальну напругу, вибрано типи повітряних ліній електропередач і трансформаторів, проведено техніко-економічний розрахунок мереж, розраховано нормальні і найважчі після аварійні режими мережі, а також вибрано забезпечення регулювання напруги на підстанціях.
Опираючись на техніко-економічний розрахунок було вибрано оптимальну схему електричних з’єднань мережі.
Також було розглянуто питання стосовно гнучких ліній змінного струму, виконано економічний розрахунок кошторисної вартості обладнання проектуємої підстанції та розглянуті питання охорони праці.
Дата добавления: 09.05.2024
|
2009. Дипломний проект - Реконструкцiя РТП 110/10 кВ «Крошня» ПАТ «Житомиробленерго» | Visio
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ
1.1. Загальні відомості про РТП 110/10 КВ «КРОШНЯ»
1.2. Аналіз режиму роботи електричної мережі
РОЗДІЛ 2 РЕКОНСТРУКЦІЯ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ 110 КВ
2.1. Загальна характеристика ПЛ 110 кВ і реконструйованої ділянки
2.2. Проектні рішення.
2.3. Розрахункова частина
2.4. Вибір гасників вібрації
РОЗДІЛ 3 РОЗРАХУНОК ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕЛЕКТРИЧНІЙ СХЕМІ РТП
3.1. Опис схеми розподільних пристроїв
3.2. Розрахунок струмів короткого замикання
РОЗДІЛ 4 ВИБІР КОМУТАЦІЙНОЇ АПАРАТУРИ
4.1. Загальні відомості про вибір вимикачів і роз'єднувачів
4.2. Перевірка вимикачів і роз'єднувачів в колах РП-110кВ
4.3. Вибір вимикачів і роз'єднувачів
РОЗДІЛ 5 ВИБІР КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
5.1. Перевірка вимірювальних трансформаторів струму
5.2. Вибір вимірювальних трансформаторів напруги
5.3. Вибір обмежувачів перенапруження
5.4. Характеристика пристроїв релейного захисту і автоматики на підстанції
РОЗДІЛ 6 ВИБІР СТРУМОПРОВІДНИХ ЧАСТИН
6.1. Вибір збірних шин для РП- 110 кВ
6.2. Вибір струмопровідних частин
РОЗДІЛ 7 ОХОРОНА ПРАЦІ
7.1. Аналіз підвищеного значення напруги в електричному колі
7.2. Розрахунок заземлюючого пристрою
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Силові масляні трифазні двохобмотувальні трансформатори з регулюванням напруги під навантаженням серії ТРДН, ТРДЦН і ТРДЦНК призначені для роботи в електричних мережах. Ці трансформатори перетворюють трифазний змінний струм з номінальним напругою 115 кВ в трифазний змінний струм з номінальним напругою 6,3; 10,5 кВ при незмінній частоті струму 50 Гц .
Розглянемо відхідну лінію низької сторони РП-45 10/0,4 кВ. Вона знаходиться в місті Житомир і живить комунальних споживачів. РП-45 живиться повітряною лінією 10 кВ. Лінія виконана проводом АС-70 із залізобетонними опорами і вона живить 22 споживчих ТП , серед яких кілька споживачів значної потужності I та II категорії . Розподільча система ліній 10 кВ має резервування. На РП-45, та деяких споживчих ТП встановлені трансформатори ТМ630 потужністю 630 кВА. На останніх встановленні трансформатори ТМ400, ТМ315, ТМ250, ТМ160 Трансформатори ТМ630 призначені для роботи в електричних системах напругою 6, 10 або 35кВ у відкритих електроустановках в умовах помірного клімату і служать для зниження високої напруги живлячої електромережі до встановленого рівня споживання.
Проведений аналіз обстеження показав, що об’єкт дослідження потребує суттєвої реконструкції і модернізації, в зв’язку з тим що дана підстанція РП45 10/0,4 кВ забезпечувала електропостачанням споживачів загальна потужність яких складала 7380 кВА, але на даний час кількість споживачів збільшилась і відповідно збільшилась потужність , результатом цього є часті відключення, запобіганням цьому являється реконструкція РП45.
Середній термін служби силового масляного трансформатора становить 25 років, а трансформатору на підстанції більше 30 років, що обумовлює його фізичну застарілість і враховуючи те, що підстанція живить споживачів першої категорії, які потребують високої надійності і впровадження нових потужностей, доцільно трансформатори замінити.
Тривалість служби високовольтного і низьковольтного обладнання, характеризується кількістю робочих циклів. Роки роботи і стан цього електрообладнання, обумовлюють фізичну і моральну застарілість.
Метою бакалаврської роботи є:
- підвищення пропускної здатності електропостачання підстанції РП-45 10/0,4 кВ шляхом модернізації підстанції та мінімізації втрат активної поту-жності;
Аналіз даних дав можливість визначити основні проблеми об’єкта моде-рнізації і напрямки їх вирішення.
При обстеженні об’єкту було виявлено:
- відсутність компенсуючих пристроїв;
- обладнання та апарати фізично і морально застаріли, що обумовлює ві-рогідність відмов та виникнення аварійної ситуації;
- не рівномірний розподіл та наявність нелінійного навантаження по ліні-ях, що викликає виникнення гармонік, які є причиною несинусоїдальності напруги;
- застосування масляних вимикачів
- відсутність автоматично-частотного розвантаження;
- відсутність автоматичного повторного вмикання;
- конструкція комірок застаріла, що знижує ефективність обслуговування і безпеку обслуговуючого персоналу;
- технічний стан заземлюючих пристроїв не відповідають вимогам і відповідно не забезпечують виконання своїх захисних функції.
30-35% ПЛЕП і трансформаторів відпрацювали свій нормативний строк. З вводом в експлуатацію нових потужностей, виникає необхідність збільшення пропускної здатності підстанції, що повинна супроводжуватись модернізацією і застосуванням заходів по підвищенню надійності та якості електроенергії.
Вирішення поставлених проблем можливе багатьма способами:
- заміна трансформаторів більш потужними;
- встановлення компенсуючих пристроїв та оптимізація місць їх розташування;
- підвищення комутаційної здатності розподільчих пристроїв шляхом заміни комутаційної апаратури;
- застосування сучасних засобів захисту трансформаторів і ПЛЕП;
- застосування автоматично повторного вмикання;
- застосування сучасних пристроїв обліку електроенергії;
- рівномірний розподіл навантаження по фазам;
- застосування автоматичного частотного розвантаження;
- зменшення втрат напруги шляхом збільшення перерізу проводів;
- заміну заземлення.
Метою дипломного проекту бакалавра була реконструкція РТП 110/10кВт, в результаті якої виконана перевірка і заміна вимикачів і роз'єднувачів в системі. Також виконано:
- розрахунок струмів короткого замикання;
- перевірку вимикачів і роз'єднувачів на РП- 110 кВ
- вибір обмежувачів перенапруження;
- вибір і перевірка вимірювальних трансформаторів струму і напруги;
- вибір струмопровідних частин.
Були розглянуті небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Проаналізований вплив виробничих чинників на обслуговуючий персонал. Вказаний засіб захисту для запобігання небезпечним і шкідливим чинникам.
Виконаний розрахунок захисних заземлюючих пристроїв РП-110 кВ .
У економічній частині виконана оцінка технічного рівня сучасного вакуумного вимикача ВБТЭ-10-20/630 і обґрунтування економічної доцільності його вибору при проектуванні підстанції.
З приведених розрахунків видно, що вибрані електричні апарати цілком відповідають вимогам ринку і підтверджують доцільність його застосування.
Дата добавления: 09.05.2024
|
2010. Курсовий проект - МК одноповерхової виробничої будівлі 96 х 36 м у м.Черкаси | AutoCad
І. Компонування каркасу
І.1 Вихідні дані
І.2 Визначення розмірів по вертикалі
І.3 Визначення розмірів по горизонталі
ІІ. Визначення навантажень та розрахунок рами
ІІ.1Визначення постійних навантаження
ІІ.2Навантаження від снігу
ІІ.3Навантаження від мостових кранів
ІІ.4Вітрове навантаження
ІІ.5Визначення зусиль у перерізах поперечної рами
ІІІ. Розрахунок та конструювання ступінчастої колон
ІІІ.1 Визначення розрахункових довжин
ІІІ.2 Підбір перерізу надкранової частини колони
ІІІ.3 Підбір перерізу нижньої (підкранової) частини колон
ІІІ.4 Підбір перерізу гілок
ІІІ.5 Розрахунок решітки колони
ІІІ.6 Розрахунок і конструювання вузла сполучення верхньої та нижньої частин колони
ІІІ.7 Розрахунок і конструювання бази колони
ІІІ.8 Розрахунок в'язей по колонам
IV. Розрахунок та конструювання ферми
ІV.1.Розрахунок навантаження та підбір елементів ферми
ІV.2.Розрахунок вузлів ферми
ІV.3Розрахунок кількості «сухариків»
ІV.4 Розрахунок вузла шарнірного обпирання ферми
ІV.5 Розрахунок монтажного стику ферми
Перелік літератури
Скомпонувати каркас одно пролітної опалювальної будівлі з прольотом l=36 м. Крок рам В=6 м. Будівля обладнана одним мостовим краном:
- вантажопідйомність Q=16/3,2 т;
- група режимів 5К.
Позначка низу кроквяної ферми +10,800 м, довжина будівлі - 96 м; район бу¬дівництва - м. Черкаси; тип місцевості - І. Утеплювач пінопластові плити товщиною t=100 мм, густиною р=400 кг/м3. Несучі конструкції покриття - уніфіковані кроквяні ферми з паралельними поясами.
Конструктивні рішення:
- Колони - ступінчасті; листовий фасонний прокат зі сталі класу міцності С245;
- Ферми – пояси із прокатних таврів, решітка із парних кутиків; листовий і фасонний прокат зі сталі класу міцності С275;
- В'язі - із електрозварних труб;
- Клас бетону фундаментів В16/20;
- Тип покриття: утеплення безпрогонне по з/б ребристим плитам.
Дата добавления: 10.05.2024
|
© Rundex 1.2 |
