%20%20
Найдено совпадений - 1044 за 0.00 сек.
 181. Курсовий проект (училище) - Електропостачання ковально - пресового цеху | AutoCad
Вступ.
1. Коротка характеристика цеха і споживачів електроенергії.
2. Розрахунок електричних навантажень.
2.1 Розрахунок освітлювальних навантажень цеху.
3. Розрахунок і вибір компенсаційних пристроїв.
4. Вибір місця встановлення кількості і потужності трансформаторів цехових ТП.
5. Вибір марки і перерізу високовольтних живильних ліній.
6. Вибір номінальної напруги , способу виконання і схем цехових живильних мереж.
7. Вибір марки , перерізу живильних мереж цеху.
8. Вибір марки , перерізу розподільчих мереж цеху.
9. Розрахунок струму короткого замикання.
10. Вибір основного електроустаткування цехової підстанції і низько вольної мережі цеха.
11. Розрахунок заземлення цехової підстанції.
12. Основні правила безпеки з охорони праці при обслуговувані електричних мереж.
13. Список використаної літератури.
|
|
|
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Дата добавления: 11.01.2012
|
 182. Чертежи - Торговый дом 54 х 42 м в г. Лутугино | AutoCad
1. ФАСАД 1-10. ФАСАД 10-1. ФАСАД И-А,
2. ПЛАН НА ОТМ. 0.000. ФАСАД А-И.ГЕНПЛАН. ЭКСПЛИКАЦИЯ ПОМЕЩЕНИЙ. ЭКСПЛ.-Я ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ. ТЭП.
3. ПЛАН НА ОТМ. 4.200.ПЛАН НА ОТМ. 8.400. ЭКСПЛИКАЦИЯ ПОМЕЩЕНИЙ.
4. РАЗРЕЗ 1-1. РАЗРЕЗ 2-2. УЗЕЛ 1. УЗЕЛ 2. УЗЕЛ 3.СЕЧЕНИЕ 1-1.
5. ПЛАН ПЕРЕКРЫТИЯ НА ОТМ. 4.200.ПЛАН ПЕРКРЫТИЯ НА ОТМ. 8.400.ПЛАН ПОКРЫТИЯ. ПЛАН КРОВЛИ.
6. ПЛИТА П -1.
7. РИГЕЛЬ Р -1.
8. КОЛОННА К -1.
10.СХЕМА РАСПОЛОЖЕНИЯ ФУНДАМЕНТОВ.ФУНДАМЕНТ Фм-1. СЕТКА С-1; С-2.ЭПЮРЫ. СПЕЦИФИКАЦИЯ.
11.СХЕМА МОНТАЖА КОЛОНН, ДИАФРАГМ ЖЕСТКОСТИ, РИГЕЛЕЙ,ПЛИТ ПОКРЫТИЯ.
12. СТРОЙГЕНПЛАН.КАЛЕНДАРНЫЙ ПЛАН. ТЭП. ГРАФИК ДВИЖЕНИЯ РАБОЧЕЙ СИЛЫ.ГРАФИК ДВИЖЕНИЯ МАШИН.
Дата добавления: 12.02.2012
|
183. Дипломный проект - Реконструкция автостанции «Центр» в г. Донецке | AutoCad
Введение
1. Архитектурные решения
1.1. Исходные данные для проектирования
1.2. Описание функционального процесса в проектируемом здании
1.3. Генеральный план участка застройки
1.4. Объёмно-планировочное решение здания
1.5. Архитектурно-конструктивное решение здания
1.5.1. Конструктивная схема здания
1.5.2. Фундаменты
1.5.3. Стены
1.5.4. Перекрытия
1.5.5. Лестницы
1.5.6. Крыша и кровля
1.6. Архитектурная отделка фасадов и интерьеров
1.6.1. Наружная отделка здания
1.6.2. Внутренняя отделка
1.6.3. Окна и двери
1.6.4. Характеристики защитного козырька из Danpalon над парадным крыльцом
2. Строительные (железобетонные) конструкции
2.1. Расчёт и конструирование панели перекрытия
2.1.1. Определение внутренних усилий
2.1.2. Расчёт прочности нормального сечения
2.1.3. Определение геометрических характеристик
2.1.4. Потери предварительного напряжения и усилие обжатия
2.1.5. Расчёт прочности сечений, наклонных к продольной оси панели
2.1.6. Расчёт по образованию трещин сечений, нормальных к продольной оси панели
2.1.7. Расчёт по образованию трещин сечений, наклонных к продольной оси панели
2.1.8. Расчёт по деформациям
2.1.9. Проверка прочности панели на усилия, возникающие в стадии изготовления, транспортировки и монтажа
2.2. Расчёт и конструирование лестничного марша
2.2.1. Определение внутренних усилий
6 2.2.2. Расчёт по прочности сечений, нормальных к продольной оси элемента
2.2.3. Расчёт по прочности сечений, наклонных к продольной оси элемента
2.2.4. Расчёт по предельным состояниям второй группы. Вычисление геометрических характеристик…
2.2.5. Расчёт сечений, нормальных к продольной оси элемента, по образованию и раскрытию трещин
2.2.6. Расчёт сечений, наклонных к продольной оси элемента, по образованию и раскрытию трещин
2.2.7. Расчёт по деформациям
2.3. Расчёт и конструирование лестничной площадки
2.3.1. Сбор нагрузок и определение усилий на плиту площадки
2.3.2 Расчёт и конструирование лобового ребра
2.3.2.1. Сбор нагрузок и определение усилий
2.3.2.2. Расчёт по прочности сечений, нормальных к продольной оси элемента
2.3.2.3. Расчёт по прочности сечений, наклонных к продольной оси элемента
2.3.2.4. Определение геометрических характеристик
2.3.2.5. Расчёт сечений, нормальных к продольной оси элемента по образованию и раскрытию трещин
2.3.2.6. Расчёт сечений, наклонных к продольной оси элемента по образованию и раскрытию трещин
2.3.2.7. Расчёт по деформациям
2.3.2. Расчёт пристенного продольного ребра
3. Основания и фундаменты
3.1. Сбор нагрузок на фундаменты
3.2. Вывод
Приложение №1
Приложение №2
4. Технология и организация строительства
4.1. Технологическая карта на возведение надземной части здания
4.1.1. Область применения
4.1.2. Организация и технология выполнения работ
4.1.2.1. Спецификация монтажных элементов и объёмы работ
4.1.2.2. Выбор грузозахватных, монтажных приспособлений и рабочих инструментов
4.1.2.3. Выбор монтажных кранов по грузовысотным характеристикам
4.1.2.4. Выбор транспортных средств
4.1.2.5. Выбор и описание технологии строительного производства
4.1.3. Требования к качеству и приёмке работ
4.1.4. Калькуляция затрат труда
4.1.5. График выполнения работ
4.1.6. Материально-технические ресурсы
4.1.7. Мероприятия по технике безопасности
4.1.8. Технико-экономические показатели
4.2. Календарный график производства работ по возведению здания
4.2.1. Общие положения
4.2.2. Ведомость объемов, трудоёмкости и механоёмкости работ
4.2.3. Определение состава комплексной бригады для выполнения работ
4.2.4. График движения рабочих кадров по объекту
4.2.5. График движения основных строительных машин по объекту
4.2.6. График поступления на объект основных конструкций и материалов
4.2.7. Технико-экономические показатели календарного графика
4.3. Технология производства общестроительных работ
4.3.1. Технология производства работ подготовительного периода (демонтажных работ)
4.3.2. Технология производства земляных работ
4.3.2. Технология устройства фундаментов
4.3.3. Технология производства кровельных работ
4.3.4. Технология производства отделочных работ
5. Экономика строительства
5.1. Содержание раздела
5.2. Локальная смета №1 на общестроительные работы по реконструкции автостанции «Центр»
5.3. Локальные сметы №2 и №3
5.4. Объектная смета №1
5.5. Сводный сметный расчёт стоимости строительства
5.6. Договорная цена на строительство
Реконструируемое здание располагается в центральной части города Донецка.
Дипломная работа состоит из следующих разделов: Архитектурно-Строительное проектирование представлено на 7-и листах, Железобетонные Конструкции представлены на 2-х листах, раздел Технология и Организация Строительства – на 3-х листах, раздел Инженерное Оборудование на 1-м листе.
Спецчастью моей работы являлось Архитектурно-Строительное проектирование. В этом разделе мною переработано объёмо-планировочное решение здания с надстройкой 2-х этажей.
В настоящее время административные помещения автостанции «Центр» располагаются в различных зданиях, что затрудняет работу по координации и организации движения пассажирского автотранспорта в центральной части города Донецка. Реконструкция автостанции приведёт к увеличению общей площади помещений до 500м2, позволит компактно разместить административные и координирующие автотранспорт службы.
После реконструкции здание будет представлять собой 3-этажное здание с размерами в плане 20,5х12,7м, с высотой этажей: на первом –4,2 м, на втором и третьем – 3,3м. К зданию пристраиваются 2 лестницы, основная и вспомогательная, по осям 2 и 3, обеспечивающие сообщение между первым и третьим этажами.
Здание автостанции выполнено из кирпича по бескаркасной конструктивной схеме с продольными несущими стенами. В результате реконструкции стены 1-го этажа, толщиной 510мм, утепляются с наружной стороны пенополистиролом толщиной 50мм, оштукатуриваются по сетке, далее выполняется декоративная штукатурка и акриловая покраска стен. Надстраиваемая часть стены выполняется из кирпича глиняного обыкновенного марки 150 на цементно-песчаном растворе марки 50 толщиной 510мм с утеплителем, расположенном внутри кладки, из стекловаты объёмной массой 100кг/м3 и толщиной 100мм.
Перекрытие в надстраиваемой части выполнено из сборных железобетонных многопустотных панелей толщиной 220мм. Несущими элементами крыши являются металлические стропила из уголка №75, поверх которых имеется сплошная деревянная обрешётка, рубероид и металлочерепица.
ползучестью и усадкой бетона. Влияние сложно напряжённого состояния, которое наблюдается в массивных железобетонных сооружениях, таких как бетонные плотины, корпуса атомных реакторов, в нормативных
В Расчётно-Конструктивном разделе в подразделе МГОФ мною выполнен расчёт равенства осадок продольных фундаментов. В разделе Железобетонных Конструкций произведены расчёт и конструирование предварительно-напряжённой плиты перекрытия, лестничного марша и площадки. Расчётная схема для этих конструкций – балка на двух опорах. Рабочая арматура: для плиты – А-IV, для марша и площадки – А-III.
В разделе Технология и Организация Строительства мною рассчитана технологическая карта на возведение кирпичной кладки в надстраиваемой части здания, календарный план производства работ.
Строительство здания автостанции выполняется методом этаж-захваток. Процесс кирпичной кладки организован поточно-расчлененным методом. Для монтажа здания автостанции «Центр» предусмотрен башенный кран с поворотной платформой КБ-160.2.
В разделе Экономика Строительства рассчитаны локальные сметы 1-я, 2-я, 3-я, сводный сметный расчёт, договорная цена и стоимость строительства. Выполнен расчёт экономического эффекта внедрения утеплителя из стекловатных мат в облегчённую конструкцию наружных стен надстраиваемой части здания.
Технико-экономические показатели по проекту:
1. Площадь застройки - 405,40 м2.
2. Общая площадь - 727,22 м2.
3. Занимаемый объем - 3612,0 м2.
4. Сметная стоимость общестроительных работ – 588,9 тыс.грн.
.
Дата добавления: 03.03.2012
|
184. Дипломний проект - Розширення теплової електростанції | AutoCad
Загальна частина
Місце розташування – м. Київ.
Зона вологості зоінішнього клімату – нормальна.
Розрахункова зимова температура повітря найбільш холодної пятиденки --20ºС, найбільш холодної доби -25ºС.
Район по сніговому навантаженню II, нормативна вага снігового покрову 70 кг/м2 (0,7 кН/м2).
Район по вітровому навантаженню II: нормативна величина швидкісного пориву вітру 0,35 кН/м2 (35 кг/м2).
Річна кількість опадів 630 мм.
Нормативна глибина промерзання грунту 80...100мм.
Середня швидкістьвітру: січень – 5м/с, липень-1,5 м/с.
Об'ємно-просторові рішення.
Існуюча частина.
Промбудинок розмірами в плані 90х96м, прольоти – 45, 12 і 33м.
Внутрішні приміщення:
1й прольот (осі А-Б, 1-9) висота 25,74м: конденсаційне відділення (6615 м2), насосна (504,3 м2), вентприміщення (176м2), приміщення щитів управління.
2й прольот (осі Б-В, 1-9) висота 34м: кабельне приміщення (698 м2), бункерно-деаераторне відділення (651 м2), майстерні турбінного цеху (457 м2), майстерня переробки та підформовки ртутних вентилів (104 м2), вестибюль (117 м2), уборні, ліфт.
3й прольот (осі В-Г, 1-9) висота 42м: котельне приміщення (558м2), уборні.
Прибудована частина: дзеркальне відображення існуючої частини, за виключенням адміністративних приміщень.
Технічні вимоги, такі як міцність, жорсткість (стійкість) задовольняються у відповідності з розрахунком вибраних будівельних конструкцій та матеріалів.
В’їздні ворота пердбачено в прольотах А-Б та В-Г розмірами 5,2х5,5м.
Внутрішня площа: існуючої частини 8244 м2, прибудови 8244 м2, загальна 16488 м2.
Внутрішній об’єм: існуючої частини 283421 м3, прибудови 283421 м3, загальний об’єм 566842 м3.
Архітектурно-будівельна частина.
Існуюча частина.
Конструкція промбудинку являє собою рамні поперечники з шарнірним кріпленням колон до фундаменту, а також шарнірним опиранням ферм на колони.
В поздовжньому напрямку жорсткість забезпечується поздовжніми елементами: підкрановими балками, плитами покриття, а також вертикальними в’язями.
Матеріал зовнішніх стін – перлітобетон (t=250мм, ρ = 0,8т/м3), внутрішні перегородки та стіни: цегляні з керамічної цегли товщиною 120 та 250 мм; залізобетонні перегородки товщиною 80 мм.
Плити покриття армоцементні розміром 3х12 по кроквяним фермам довжиною 45м. Крок ферм 12 м.
Опоряджувальні роботи
Зовнішнє оздоблення:
1. Залізобетонні стінові панелі існуючої частини – набризк мілкозернистих кам’яних матеріалів по шару полімерцементного розчину.
2. Ділянки цегляних вставок – те ж з попереднім тинькуванням поверхонь цементно-пісчаним розчином.
3. Пілготовку поверхонь під опорядження та проведення опоряджувальних робіт виконано у відповідності до вимог СНиП III-21-73 “Отделочные покрытия строительных конструкций”.
.
Дата добавления: 06.03.2012
|
185. Курсовий проект - Вакуум-фільтр | Компас
Вступ
1.1 Опис технологічного процесу
1.2 Вибір типу барабанного-вакуум фільтра та його місце в технологічній схемі
2 Технічна характеристика вакуум-фільтра
3 Опис та обґрунтування вибраної конструкції вакуум-фільтра
3.1 Опис конструкції, основних складальних одиниць та деталей апарата
3.2 Вибір матеріалів
4 Розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність конструкції
4.1 Параметричний розрахунок барабанного вакуум-фільтра
4.2. Розрахунок барабана на міцність та жорсткість
Перелік посилань
Технічна характеристика вакуум-фільтра
Поверхня фільтрації, 3 м – 60
Діаметр барабана, мм – 3750
Швидкість обертання барабана 1 с− – 0,003
Розрідження у порожнині осередків головки МПа – 0,5
Тиск у зоні віддуву і регенерації МПа – 0,5
Кут захоплення барабана , град – 152
Маса фільтра з запчастинами, кг – 21360
Основною задачею є виконання проектування вакуум-фільтр для зневоднення металевого порошку-сирцю.
Вакуум-фільтр призначений для зневоднення порошку-сирцю до вологості 6..8%.
Барабанний вакуум фільтр є найпоширенішим серед фільтрів безперервної дії. Фільтр має вигляд барабана, що розділений на ряд ізольованих одна від одної камер. Кожна камера з’єднується трубками з розподільною головкою. Дякуючи цьому при обертанні барабана камери у відповідній послідовності приєднується до джерела вакууму та стиснутого повітря. В результаті при повному оберті барабана кожна камера проходить декілька зон, в яких відбувається процеси фільтрування, промивання осаду та ін.
Таким чином, на кожній ділянці поверхні фільтрату всі операції проходять послідовно одна за іншою, але дільниці працюють незалежно, тому в цілому всі операції проходять одночасно, тобто процес є безперервним. Серед інших переваг барабанного вакуум-фільтра слід відзначити простоту обслуговування, можливість фільтрування суспензій з великою кількістю твердої фази, можливість промивання осаду. Отже приймаємо апарат даного типу.
Порошок сирець та вода не є корозійно-активними речовинами, тому всі складальні одиниці та деталі (барабан, труби, фланці апарата, обичайка корпусу, поперечні перегородки, опори) виготовляються із сталі Сталь20.
Болти виготовляються із вуглецевої сталі марки Ст5 (ГОСТ 380-94), які використовуються для деталей машин з підвищеними вимогами.
Шайби виготовляються із сталі Ст3 (ГОСТ 380-94); межа міцності такої сталі при розтягуванні не менше 380 МПа.
Прокладки виготовляються із пароніту ПОН-А. Прокладка такого типу використовується при температурі -200…400°С та умовному тиску, який не перевищує 2,5 МПа.
Вихідні дані:
Вміст твердої фази у фільтруючій суспензії C1 , кг кг / 0, 2
Вміст твердої фази у вологому осаді перед сушінням C2 , кг кг / 0, 42
Густина твердої фази суспензії ρc , 3 кг м/ 7800
Густина рідкої фази суспензії 3 , / ф ρ кг м 1000
Константа питомого опору фільтруючої тканини ,1/ R м o 10 1,065 10 ⋅
Константа питомого опору осаду m1 r 7 8, 44 10 ⋅
Продуктивність подаваємої суспензії G , / кг с 0, 4167
Дата добавления: 22.03.2012
|
186. Дипломний проект - Кран мостовий електричній загального призначення | Компас
1. РОЗРАХУНОК ГОЛОВНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДЙОМУ ВАНТАЖУ
1.1 Розрахунок канату
1.2 Визначення загальних розмірів барабану
1.3 Вибір електродвигуна та редуктора
1.4 Перевірка двигуна
1.5 Вибір гальма
2. РОЗРАХУНОК ДОПОМІЖНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДЙОМУ ВАНТАЖУ
2.1 Розрахунок канату
2.2 Визначення загальних розмірів барабану
2.3 Вибір електродвигуна та редуктора
2.4 Перевірка двигуна
2.5 Вибір гальма
3. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПЕРЕСУВАННЯ ВІЗКА
3.1 Вибір кінематичної схеми
3.2 Вибір та розрахунок ходових коліс
3.3 Вибір електродвигуна та редуктора
3.4 Перевірка двигуна
3.5 Розрахунок гальмівного моменту та вибір гальма
4. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПЕРЕСУВАННЯ КРАНУ
4.1 Визначення сил опору пересування крану
4.2 Розрахунок потрібної потужності двигуна та вибір редуктора
4.3 Перевірка двигуна на нагрівання
4.4 Вибір гальма
4.5 Перевірка зчеплення ходових коліс з рельсом
4.6 Розрахунок ходових коліс
5. РОЗРАХУНОК МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЇ КРАНА
5.1 Вихідні дані
5.2 Навантаження і їх сполучення
5.3 Визначення навантажень і місць їх прикладання
5.4 Вибір марки сталі і напруг, що допускаються
5.5 Вибір поперечного перерізу балки
5.6 Перевірка балки на статичну і динамічну твердість
5.7 Перевірка балки на стійкість
5.8 Розрахунок звареного з’єднання пояса зі стінкою
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ КРАНА
6.1 Резюме
6.2 Розрахунок собівартості та оптової ціни крана
6.3 Витрати на проектування крана
6.4 Розрахунок очікуваного економічного ефекту від виробництва та використання
6.5 Розрахунок техніко-економічних показників
6.6 Стратегія маркетингу
6.7 Фінанси підприємства
6.8 Стратегія фінансування та кредитування
6.9 Оцінка ризику та страхування
7. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
7.1 Загальні положення
7.2 Промислова санітарія
7.3 Техніка безпеки
7.4 Електробезпека
7.5 Пожежна безпека
7.6 Охорона навколишнього середовища
8. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
8.1 Задачі цивільної оборони
8.2 Прогнозування глибин зон зараження СДОР
8.3 Заходи щодо захисту населення
9. ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ КРАНУ
9.1 Вступ
9.2 Захисні панелі
9.3 Електропривод механізму підйому
10. НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА
10.1 Вступ
10.2 Основи конструювання і розрахунку
10.3 Оптимальна висота балки
10.4 Товщина стінки
10.5 Пояса зварених балок
10.6 Підбор перетину складених балок
10.7 Зміна перетину балок по довжині
10.8 Застосування алюмінієвих сплавів
10.9 Матеріали і з'єднання
10.10 Особливості розрахунку і конструювання
10.11 Оптимізація параметрів мостів
Основні параметри і технічна характеристика крана
Проліт крана, м 22,5
Вантажопідйомність головного гака, т 50
Вантажопідйомність допоміжного гака, т 12,5
Група режиму роботи крана за ГОСТ 25546-82 5ДО (середній режим)
Максимальна висота підйому головного гака, м 12,5
Максимальна висота підйому допоміжного гака, м 14
Швидкість підйому головного гака, основна, м/с 0,1
Швидкість підйому головного гака, настановна, м/с 0,01
Швидкість підйому допоміжного гака, основна, м/с 0,32
Швидкість підйому допоміжного гака, настановна, м/с 0,032
Швидкість пересування візка, основна, м/с 0,8
Швидкість пересування візка, настановна, м/с 0,08
Швидкість пересування крана, основна, м/с 1,25
Швидкість пересування крана, настановна, м/с 0,125
Механізми крана
Механізм головного підйому
Група режиму роботи механізму за ГОСТ 25835-83 4М (середній)
Діаметр барабана, мм 639
Тип каната, мм 25,5-Г-1-Н-1360 ГОСТ 2688-80
Гак (заготівля 24.А-1 ГОСТ 6627-74)
Тип електродвигуна 4МТН 280-М10У1
Номінальна потужність, кВт 60
Номінальна частота обертання, про/хв 570
Тип редуктора Ц2-750-50-22МУ2
Передаточне число 50,94
Тип гальма ТКГ-400У2
Механізм допоміжного підйому
Група режиму роботи механізму за ГОСТ 25835-83 4М (середній)
Діаметр барабана, мм 409
Тип каната, мм 18-Г-1-Н-1770 ГОСТ 2688-80
Гак (заготівля 17 Б-1 ГОСТ 6627-74)
Тип електродвигуна 4МТМ225LB-У1
Номінальна потужність, кВт 37
Номінальна частота обертання, про/хв 720
Тип редуктора Ц2-500-25-32МУ2
Передаточне число 24,9
Тип гальма ТКГ-400У2
Механізм пересування візка
Група режиму роботи механізму за ГОСТ 25835-83 4М (середній)
Діаметр ходового колеса, мм 500
Тип електродвигуна 4МТ 132LB-6У1
Номінальна потужність, кВт 7,5
Номінальна частота обертання, про/хв 935
Тип редуктора ВК550-31,5-33У2
Передаточне число 32,9
Тип гальма ТКГ-160У2
Механізм пересування крана
Група режиму роботи механізму за ГОСТ 25835-83 4М (середній)
Діаметр ходового колеса, мм 800
Тип електродвигуна МТ 311-6У2 (2 шт.), L=10,5-16,5 м, горизонтально-фл.;
МТ 312-6У2 (2 шт.), L=19,5-16,5 м, горизонтально-фл.
Номінальна потужність, кВт 11; 15
Номінальна частота обертання, про/хв 945; 955
Тип редуктора Ц3ВК -250-31,5-17-У2;
Ц3ВК -250-31,5-27-У2
Передаточне число 31,5
Тип гальма ТКГ-200У2 (2 шт.)
Дата добавления: 25.03.2012
|
187. Дипломний проект - Монтаж колонного апарату G = 125 т методом без відриву від землі | AutoCad
Трубчаста піч радіантно-конвекційна. Вона складається з радіаційної камери, де спалюється сировина, і тепло передається по трубчастим сировинним змійовикам, головним чином, випромінюванням від полум'я і розжарених поверхонь вогнетривкої футеровки, і конвекційної камери, куди надходять продукти згоряння сировини з камери радіації. У камері конвекції тепло до сировини передається в основному конвекцією і частково випромінюванням.
Вуглеводна сировина яка нагрівається проходить послідовно, спочатку до змійовика камери конвекції, а потім прямує до змійовика камери радіації. При такому зустрічному напрямку сировини та продуктів згоряння сировини найбільш повно використовується тепло, отримане при його спалюванні.
Трубчасті змійовики камери радіації настінні. Основним екраном камери радіації є настінні змійовики. Піч оснащена камерою конвекції або шахтного типу з горизонтально розташованими трубчастого змійовика і камерою радіації кільцевого типу з вертикально розміщеними змійовика.
Змійовики камери конвекції обслуговуються через отвори в каркасі, що закриваються знімними кришками. Характерна особливість конструкції циліндричних печей-більш рівномірний розподіл теплових потоків по довжині трубчастих змійовиків, що дозволяє підвищити середнйодопускаєму теплонапругу поверхні радіантних труб на 20 - 30% і зменшити можливість відкладення коксу на внутрішній поверхні труб.
Монтажні характеристики та характер постачання обладнення:
Основним фактором що визначяє умови постачання технологічного обладнання в монтаж - забезпечення максимально високої заводської готовності обладнання, що не потребує додаткових робіт по його збиранню та випробування. Для кожного виду обладнання умови постачання залежать від технічних умов.
Ємкість та апарати, транспортабельні по діаметру та довжині, посточаються з привареними запчастинами для строповки, для кріплення ізоляції, обслуговуючих площадок та металоконструкцій. До нетранспортабельних апаратів ці деталі приварюються заводом – виготовником на місці монтажу. Транспортабельні по габаритам ємкості та апарати постачаються з захисним покриттям.
На кожному апараті вказують місця кріплення стропів, положення центра тяжіння, а також риски для вивірення ємкості на фундаменті в плані та на вертикальність. В комплекті також постачяються траверси та опорні прилади для переводу з горизонтального положення в вертикальне, а також встановочні болти та опірні пластини до них для вивіренняна фундаменті та безпідкладочного монтажа.
Разом з апаратами постачяють експлуатаційні документи, в тому числі й технічне описання, інструкції по експлуатації, технічному обслуговуванню, монтажу, пуску,регулювання та випробуванню на місці монтажу. Крім того в технічній документаціївказують: місця строповки рівня для вивірки положення апарату в процесі його монтажу; габарит, масу та положення центра тяжіння ємкості в зібраному стані, а також кожного окремого блока . В нашому випадку апарат постачається в повністю зібраному вигляді, монтажна характеристика якого дана в таблиці 1.
МОНТАЖНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕРТИКАЛЬНОГО АПРАРАТУ G=125T
Зовнішній діаметр корпуса - 4120 мм
Довжина апарату - 16227 мм
Вага апарату - 125000 кг
Дата добавления: 21.04.2012
|
188. Промышленная вентеляция | AutoCad
Проектируемое здание деревообрабатывающего цеха расположено в г. Евпатория – 45ос.ш;
Барометрическое давление: 1010 гПа;
Категория работ, выполняемых в цехе: IIа (энергозатраты 175-232Вт);
Климатические данные:
Зимний период: температура наружного воздуха в зимний период tзн=-16оС,
скорость наружного воздуха в зимний период vзн=7,1м/с,
Летний период: температура наружного воздуха в летний период tлн=26,8оС,
скорость наружного воздуха в летний период vлн=4м/с.
Среднесуточная амплитуда: Аtв = 8,4 оС;
Количество градусосуток отопительного периода: ГСОП = 2324;
Температурная зона: IV
Параметры внутреннего воздуха:
температура внутреннего воздуха в зимний период tзв=19оС;
температура внутреннего воздуха в летний период tлв=29оС;
Пожаробезопасность: категория Д;
Условия эксплуатации констрцкции: Б.
2. ТЕПЛОТЕХНИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ.
2.1. Теплотехнический расчет стены.
Конструкция стены
1-слой: Штукатурка цементно-пещаная g1=1600кг/м3 l1=0.17Вт/(м2*оС) d1=0.02м S1=3,06 Вт/(м2*оС)
2-слой: перлитобетон g2=800кг/м3 l2=0.38Вт/(м2*оС) d2=х м S2=5,32Вт/(м2*оС)
3-слой: известко-песчаный раствор g3=1800кг/м3 l3=0.93Вт/(м2*оС) d3=0.015м S3=11,09 Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0,7 м2*К/Вт.
Толщина 2-го слоя:
d2=
Фактическое термическое сопротивление:
Rфст=Rн+Rв+d1/l1+d2ф/l2+d3/l3+d4/l4 =1/23+1/8,7+0,02/0,17+0,3/0,38+ 0,015/0,93=1,08 м2*К/Вт Rфст=1,08 Rон=0,7 м2*К/Вт. – условие выполняется.
Коэффициент теплопередачи стены: кфст=1/Rфст = 1/1,08 = 0,92 Вт/м2*С.
2.2. Теплотехнический расчет покрытия.
Конструкция покрытия (основные расчетные элементы)
1-слой: керамзитобетонная плита g1=1800кг/м3 l1=0.79Вт/(м2*оС) d1=0,02м S1=10,77 Вт/(м2*оС)
2-слой: гравий керамзитовый g2=800кг/м3 l2=0.18Вт/(м2*оС) d2=х м S2=1,51Вт/(м2*оС)
3-слой: цементно-песчаный раствор g3=1600кг/м3 l3=0.81Вт/(м2*оС) d3=0,02м S3=9,76Вт/(м2*оС)
4-слой: руберотд g4=600кг/м3 l4=0.17Вт/(м2*оС) d4=0,0045 м S4=0.3,53Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0.9м2*К/Вт.
Толщина 3 слоя:
d2=Принимаем фактическую толщину 3 слоя :d3ф = 0,17м.
Фактическое термическое сопротивление:
Rфпт=Rн+Rв+d1/l1+d2/l2+d3/l3+d4/l4=1/23+1/8,7+0,02/0,79+ 0,08/0,12+0,02/0,81+ 0,0045/0,17=1,18м2*К/ВтRон=0.9м2К/Вт.
Коэффициент теплопередачи стены: кфпт=1/Rфпт = 1/1,18 = 0,85Вт/м2*К.
2.3. Теплотехнический расчет пола.
Пол неутепленный на грунте:
RcI =2,1 м С/Вт \К I =1/2,1=0,48 Вт/м С
RcII =4,3 м С/Вт К II =1/4,3=0,23 Вт/м С
RcIII =8,6 м С/Вт К III =1/8,6=0,116 Вт/м С
RcIV =14,2м С/Вт К IV =1/14,2=0,07 Вт/м С
2.4. Термическое сопротивление дверей и окон.
Согласно ГСОП=2324 определяем нормативное термическое сопротивление окон Rнок=0,32м2*К/Вт, принимаем окна с двойным остеклением в раздельных переплетах
Rфок=0,44м2*К/ВтRнок=0,32м2*К/Вт.
Костек=1/0,44-0,92=1,35Вт/м2*К.
Также Rндвери,ворота=0,42м2*К/Вт
Кдвери, ворота=1/0,42-0,35=1,03Вт/м2*К.
3. РАСЧЕТ ТЕПЛОВОЙ ИНЕРЦИИ.
Тепловая инерция наружной стены определяется по формуле:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4 +R5S5
D = (0,02/0,17)3,06+(0,3/0,38)5,32+(0,015/0,93)*11,09=4,74>0,7
где R1, R2, R3, R4 – термическое сопротивление слоев наружной стены, м2 К/Вт;
s1, s2, s3, s4 – расчетные коэффициенты теплоусвоения отдельных слоев наружной стены, Вт/(м2 К).
Для покрытия:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4
D = (0,02/0,79)10,77+(0,17/0,18)1,51+(0,02/0,81)*9,76+(0,0045/0,17)3,53=4,74>0,9 .
Следовательно, условие выполняется, а расчет выполнен правильно.
В соответствии с требованиями допустимая санитарно-гигиеническая разность между температурой внутреннего воздуха в помещении приведенной температурой внутренней поверхности ограждающей конструкции (t, 0С), не должна превышать для стен 7,00С, для покрытий 4,00С.
Определяем действительное значение температурного перепада, использую данные теплотехнических расчетов ограждающих конструкций:
t = (tв – tн)/(Rв)
где tв – температура воздуха в помещении, 0С;
tн - температура наружного воздуха, 0С.
Наружная стена tст =(19-(-16))/(8,7*1,08)=3,72<7,00С.
Покрытие tст =(19-(-16))/(8,7*1,18)=3,41<4,00С.
Минимально допустимая температура внутренней поверхности окон, должна быть tmin не менее 40С. Определим указанное значение по зависимости
tmin=tв-(tв-tн)/(Rокв)=19-(19-(-16))/(0,44*8,7)=9,86>4,00С.
4. ТЕПЛОУСТОЙЧИВОСТЬ ОГРАЖДАЮЩИХ КОНСТРУКЦИЙ.
В районах со среднемесячной температурой июля 21°С амплитуда колебаний температуры внутренней поверхности ограждающих конструкций зданий, в которых соблюдаются оптимальные нормы или по условиям технологии температуры и относительной влажности воздуха в рабочей зоне, не должна быть более требуемой амплитуды.
Для производственных помещений, в которых поддерживаются допустимые метеорологические условия, данные по теплоустойчивости ограждающих конструкций, используются при расчете солнечной радиации.
При определении коэффициента теплоусвоения, Y, Вт/(м2 0С), для стен, покрытий и пола учитывается только один-два активных внутренних слоя конструкции ограждения:
для стен Yс и покрытия Yпк с тепловой инерцией D1, принимается равным коэффициенту теплоусвоения s, материала этого слоя конструкции:
для стены:
Dкб=(і /і)si=(0,3/0,38)*5,32=4,2>1,0 м2К/Вт,
Yс = s = 5,32 Вт/(м2 К),
для покрытия:
Dкг=(і /і)si=(0,17/0,18)*1,51=1,4>1,0 м2К/Вт,
Yп = s = 1,51 Вт/(м2 К).
для внутренних перегородок:
Yпг = Rпгsпг2 , = 0,2175,28^2= 6,05 Вт/(м2 К). -
где Rпг – термическое сопротивление части слоя, м, перегородки, разделенной по оси
симметрии;
sпг – коэффициент теплоусвоения материала слоя на границе разделения.
Показатель теплоусвоения поверхности пола (если первый слой конструкции пола) имеет тепловую инерцию Dп 0,5, определяется по формуле:
Тепловая инерция первого слоя пола:
Dкг = (і /і)si = (0,05/1,92)*18,35 =0,51 > 0,5 м2К/Вт,
Yп = 2s1 = 218,35 = 36,7 м2К/Вт
где s1 – коэффициент теплоусвоения первого слоя пола, Вт/(м2 0С).
Коэффициент теплоусвоения остекления определяется по формуле:
Yос = 1/(Rос –1/в) = 1/(0,44 –1/8,7) = 3,08 м2К/Вт
где Rос – термическое сопротивление остекления светового проема м2 0С/Вт;
в – коэффициент теплоотдачи, равный 8,7 Вт/(м2 0С);
Для оборудования, установленного в помещении:
Yоб = 3,610-3Gобc , = 3,610-32000481,5 = 34,6 м2К/Вт
где Gоб – масса оборудования, кг;
с – удельная теплоемкость оборудования, Дж/(кг 0С), для металла 481,5 Дж/(кг 0С).
5. РАСЧЕТ ТЕПЛОПОТЕРЬ
5.1. Теплопотери через ограждающие конструкции.
Расчетные теплопотери отопительных помещений Q1, Вт, рассчитываются по формуле:
Q1 = Qa + Qв,
где Qa – тепловой поток, Вт, через ограждающие конструкции;
Qв - потери теплоты, Вт, на нагревание вентиляционного воздуха.
Основные и дополнительные теплопотери определяют, подытоживая потери теплоты через отдельные ограждающие конструкции, Qа, Вт, с округлением до 10 Вт для помещений, по формуле:
Qа = Fn(tв - tн)(1 + ) k,
где F - расчетная площадь ограждающие конструкции, м2;
k - коэффициент теплопередачи ограждающие конструкции, Вт/(м2 0С);
tв - расчетная температура внутреннего воздуха, 0С, с учетом его повышения при высоте помещения более 4 м;
tн – расчетная температура внешнего воздуха, 0С, для холодного периода года при расчете потерь теплоты через внешние ограждения, или температура сопредельного помещения, если его температура более чем на 30С отличается от температуры помещения , для которого рассчитываются теплопотери;
- дополнительные теплопотери;
n – коэффициент, который зависит от положения наружной поверхности ограждающих конструкций по отношению к наружному воздуху (для стен, покрытий n = 1,0).
Расчет теплопотерь на нагрев вентиляционного воздуха.
Потери теплоты на нагревание вентиляционного воздуха Qв, Вт, рассчитываются для каждого отопительного помещения, которое имеет одно ли большее количество окон или балконной двери в внешних стенах, исходя из необходимости обеспечения подогрева отопительными приборами наружного воздуха в объеме однократного воздухообмена в час по формуле
Qв = 0,337Aп h (tв –tн),
где Ап – площадь пола помещение, м2;
h – высота помещения от пола к потолку, г, но не более 3,5 м.
Расчет теплопотерь сведенный в табл. 5.1.
Таблица 5.1.1 - Теплопотери механического цеха при tв=190С
№ назв.пом. огрождения К (tв-tн)*n 1+ Теплопотери, Вт
вид размер, a/b F,м2 Qa Qв Qі
101 Цех, +19 НС-С3 36 4 144 0,92 35 1,005 4659 63438,228 99954
36 4,3 154,8 0,92 38 1,005 5438
4ДО 4,5 4 72 1,35 35 1,005 3398
Ворота 4,2 4 16,8 1,03 35 1,005 607
Пол 1,005
1 - - 72 0,48 35 1,005 1200
2 - - 72 0,23 35 1,005 586
3 - - 96 0,12 35 1,005 391
4 - - 408 0,07 35 1,005 1006
Покрытие 36 18 648 0,85 38 1,005 19231
102 Тех. Пом., +5 НС-С3 4 4 16 0,92 35 1,005 518 0 10524
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
НС-СВ 18 4 72 0,92 35 1,005 2330
18 4,3 77,4 0,92 38 1,005 2719
НС-НВ 4 4 16 0,92 35 1,005 518
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
Пол 1,005
1 - - 52 0,48 35 1,005 866,67
2 - - 28 0,23 35 1,005 227,91
Покрытие 4 18 72 0,85 38 1,005 2137
Расчетные температуры воздуха при определении теплопотерь через ограждающие конструкции дома, принимаются:
а) для ограждений по высоте до 4 м от пола и для пола - температура в рабочей зоне;
б) для кровли - температура воздуха под кровлей
tв.с = tр.с + t (h - 2)=90+1*(8,3-2)=25,3 0С
где t - температурный градиент, который показывает повышение температуры воздух по
высоте помещения;
t = (0,7...1,2)0С/м, принимаем t = 1, h - высота цеха, м;
в) для стен и застекленных поверхностей ограждения, расположенных выше 4 м от пола - среднюю температуру воздуха в верхней зоне и в рабочей зоне.
5.2. Теплопотери на нагрев ввозимого материала.
Для холодного периода:
Qм=0,278*Gм*см*(tв – tн)*= 0,278*470*2,3*<19-(-16)]*0,4 = 4207Вт4,2 кВт.
Дата добавления: 04.05.2012
|
189. Проектирование и эксплуатация систем ТГС | Компас
Годовые расходы газа для каждой категории потребления определяются на конец расчетного периода с учетом перспективы развития объектов-потребителей газа.
Продолжительность расчетного периода устанавливается на основании плана перспективного развития объектов газопотребления .
Годовые расходы газа для жилых зданий, предприятий бытового обслуживания населения, общественного питания и т.д. определяются по нормам расхода теплоты. Расчет расходов газа производится после определения численности населения в проектируемом районе города.
1.1 .Определение числа жителей в реконструируемом квартале, микрорайоне или зоне застройки.
Для решения этого вопроса рассматривается сложившееся архитектурно -строительное проектное решение застройки. Уточняются принятые нормы жилой площади, количество квартир одно - , двух - , трёх- и многокомнатных, определяется фактическая проектная жилая площадь в каждом здании реконструируемого района. Число жителей, с некоторым приближением, можно принимать:
- для однокомнатных квартир – 2 чел.
- для двухкомнатных квартир – 3 чел.
- для трёх- и многокомнатных – 4 – 5 чел.
Этажность газифицируемых жилых зданий принимается в соответствии с рекомендациями СНиП 2.08.01 – не выше 10ти этажей. Можно при известной жилой площади газифицируемых и негазифицируемых зданий принимать:
- для вновь строящихся многоэтажных зданий 15м2 на одного человека
(СНиП 2.07.- 1- 89 «Градостроительство»<1] ), тогда: ; чел
; чел
; чел
; чел
чел
где N - число жителей в реконструируемом районе; чел.
NГ,NНГ -число жителей в газифицируемых и негазифицируемых зданиях; чел.
-известная общая жилая площадь газифицируемых и негазифицируемых зданий; м2
f - норма жилой площади на одного человека; м2
1.2.Расчет годовых расходов газа по категориям потребления.
Расчёт газопотребления производится с учётом децентрализации теплоснабжения. Существующие районные котельные и ТЭЦ исчерпали свои мощности, физически и морально устарели.
Для замены оборудования и теплотрасс требуются большие капитало- вложения и время, поэтому отопительно-вентиляционные нагрузки и горячее водоснабжение легче обеспечить от местных квартальных или крышных котельных.
Для небольших зданий оборудуются топочные, не требующие постоянного присутствия оператора, что с учётом высокого КПД, степени автоматизации процесса горения и контроля параметров теплоносителя в современных котлах, даёт значительный экономический эффект. Для зданий до 5-10 этажей эффективно использовать двухконтурные дымоходные (до 5ти этажей) или бездымоходные (свыше 5ти до 10ти этажей) квартирные котлы. Как показывает практика эти системы обеспечивают высокую эффективность расходования газа за счёт снижения газопотребления в отсутствие людей и программирования работы отопительных аппаратов.
Для зданий больше 10 этажей целесообразно строить квартальные котельные с установкой терморегуляторов на приборах отопления и теплосчётчиков на обонентских вводах в здания.
1.2.1.Годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях
Расход газа на пищеприготовление в домашних условиях производится по уравнению :
= NГk1 , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
NГ – число жителей в газифицируемых зданиях; чел
k1 - коэффициент обеспечения жителей , пользующихся газом для приготовления пищи в домашних условиях, принимать 100%;
= 2800 МДж/(чел.год) – норма расхода теплоты на приготовление пищи в домашних условиях на одного человека в год;
- низшая теплота сгорания используемого газа, МДж/м3;
- коэффициент полезного действия газовой плиты - 0,55.
1.2.2.Годовой расход газа на приготовление горячей воды
Горячее водоснабжение может обеспечиваться от местных источников – для жителей проживающих в зданиях до 10 этажей, а остальные получают горячую воду от квартальных или крышных котельных.
Подсчёт расхода газа на горячее водоснабжение производится по формулам:
= , м3/год
, м3/год
где - норма теплоты на приготовление горячей воды в проточных водонагревателях или местных котельных с расходом до 50 м3/час.
= 8000 – 2800 = 5200 МДж/(годчел),
здесь норма расхода теплоты при наличии в квартире газовой плиты и газового водонагревателя, МДж/(годчел);
- коэффициент полезного действия проточного водонагревателя 0,85.
= 24 q г.в. NНГ< n0 + ( 350 – nо ) ] , м3/год
м3/год
где - годовой расход газа на горячее водоснабжение от крышных или квартальных котельных, м3/год;
q г.в. - укрупненный показатель среднего расхода теплоты на горячее водоснабжение, МДж/(ччел);
n0 – продолжительность отопительного периода, сутки;
– температуры холодной водопроводной воды в отопительный и летний периоды, 0С (при отсутствии данных принимают равными соответственно 5 и 15 0С);
– КПД котлов в котельных 0,85-0,9;
– коэффициент, учитывающий снижение расхода горячей воды в летний период (при отсутствии данных принимаем – 0,8, для курортных районов – 1,5).
1.2.3.Годовой расход газа предприятиями непроизводственного характера
Годовые расходы теплоты на нужды предприятий торговли, предприятий бытового обслуживания непроизводственного характера и т.п. следует принимать в размере 5% суммарного расхода теплоты на жилые дома, т.е.
=0,05 , м3/год
, м3/год
где = + + , м3/год;
-годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
-годовой расход газа на приготовление горячей воды, м3/год;
-годовой расход газа на горячее водоснабжение от крышных или квартальных котельных, м3/год;
1.2.4.Годовой расход газа механизированными прачечными
Годовой расход газа в современных механизированных фабриках-прачечных рассчитывается по формуле:
= N kмп , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа в механизированных прачечных, м3/год;
kмп – коэффициент обеспечения населения, пользующегося услугами механизированных прачечных 0,3-0,4;
– норма расхода теплоты на механизированную стирку 1 т. сухого белья – 18800 МДж/т;
- коэффициент полезного действия газоиспользующих котлов механизированных прачечных 0,8-0,85.
1.2.5.Дезинфекция белья и одежды
= N• kдез , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на дезинфекцию белья и одежды, м3/год;
kдез =kмп– коэффициент обеспечения механизированной стиркой ;
- норма расхода теплоты на дезинфекцию 1 т. сухого белья и одежды, МДж/т в паровых или горячевоздушных камерах.
1.2.6.Немеханизированные прачечные с сушильными шкафами
, м3/год
- годовой расход газа немеханизированными прачечными, м3/год;
Кн. мп. – коэффициент охвата населения, пользующегося услугами немеханизированных прачечных = 0,3;
Qн.мп. - норма расхода теплоты на 1 т. сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.2.7.Бани
= N • kб •52 , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на помывки в банях , м3/год ;
kб – коэффициент обеспечения 0,15-0,25(при 100% обеспечении жителей гор. водой);
– части населения моющегося в душевых кабинах или в ваннах (соотношение принимается произвольно);
– норма расхода теплоты на 1 помывку в душевой кабине, 40 МДж;
– то же на помывку в ваннах , 50 МДж.;
– КПД газоиспользующих установок – 0,75-0,9.
1.2.8.Предприятия общественного питания
= N • kо.п. , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на приготовление пищи на предприятиях общественного питания, м3/год;
kо.п. – коэффициент обеспечения, общественным питанием 0,05 и увеличивается для областных центров и городов курортных районов, в соответствии с местными условиями, для Одессы kо.п. =0,075;
– норма расхода теплоты на приготовление завтрака, обеда и ужина;
= 2,1 + 4,2 +2,1 = 8,4 МДж;
– КПД газоиспользующих установок – 0,5 – 0,6.
1.2.9.Годовой расход газа на больницы и родильные дома
= N • k бол. =8028*0,009* =39920,1 м3/год
= N • k род.д. =23360*0,0015* =6653,4 м3/год
1.2.10.Годовой расход газа на изготовление хлебобулочных и кондитерских изделий
N • , м3/год
м3/год
где , , – норма расхода теплоты на выпечку соответственно хлеба формовочного, подового, булочных и кондитерских изделий.
, , – коэффициенты, показывающие долю выпечки формового и подового хлеба, булочных и кондитерских изделий и уточняются по сложившейся структуре потребления
- КПД газоиспользующих установок - 0,85 – 0,92.
Дата добавления: 04.05.2012
|
190. Газоснабжение населенного пункта | AutoCad
1.2.1. Расчет годовых потреблений газа на жилые дома.
Расход газа на приготовление пищи на газовой плите в домашних условиях вычисляются по уравнению:
, м3/год (1.2)
- годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
N – число жителей в расчетном микрорайоне города, чел;
К1 – коэффициент охвата жителей, пользующихся газом для приготовлениепищи в домашних условиях;
Q1= 2800 МДж/чел.год, норма расхода теплоты приготовление пищи в домашних условиях, согласно ДБН В.2.5-20-2001 «Газоснабжение» <1].
- низшая теплота сгорания принятого газа, МДж/м3;
– коэффициент полезного действия газовой плиты, 0,55-0,65.
м3/год
1.2.2. Расход газа на приготовление горячей воды проточными водонагревателями или в домовых котельных(при отсутствии горячего водоснабжения)находится по уравнению:
, м3/год (1.3)
- годовой расход газа на приготовление горячей воды проточными водонагревателями или в домовых котельных, м3/год;
К3 – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся газом для приготовления горячей воды в ГВА или в домовых котельных;
Q3 - норма расхода теплоты приготовление горячей воды (без расхода теплоты на приготовление пищи), МДж/чел.год, <1>Q3=Q - Q1 =8000 – 2800 =5200 МДж/чел. год.;
Q – норма расхода теплоты с учетом на приготовление пищи 8000МДж/ч.г.
– коэффициент полезного действия ГВА=0,85.
м3/год
1.2.3. Расход газа на приготовление горячей воды в районных котельных находится по выражению:
, м3/год (1.4)
- годовой расход газа на централизованное горячее водоснабжение от районных котельных или ТЭЦ, м3/год;
qгв – укрупненный показатель среднечасового расхода теплоты на горячее водоснабжение – 1,57 МДж/ч на 1чел. (с учетом общественных зданий района);
К4 – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся централизованным горячим водоснабжением от газифицированных районных котельных или ТЭЦ;
nо – продолжительность отопительного периода, суток;
tхл, tхз – температура водопроводной воды соответственно в отопительный и летний периоды, оС – принимают равным соответственно 5С и 15С;
– коэффициент полезного действия котельной 0,9-0,95;
– коэффициент, учитывающий снижение расхода горячей воды в летний период, принимается равным 0,8.
м3/год
1.2.4. Годовой расход газа предприятиями непроизводственного характера (гостиницы, парикмахерские и др.) определяется по формуле:
, м3/год (1.5)
Где:
- суммарный расход газа на жилые дома
м3/год
1.3. Годовой расход газа объектами коммунально-бытового обслуживания
1.3.1. Механизированные прачечные, включая сушку и глажение белья:
, м3/год (1.6)
Где:
- годовой расход газа на механизированные прачечные, м3/год;
Кмп – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся услугами механизированных прачечных = 0,2;
Qмп - норма расхода теплоты на 1 т. Сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.2. Дезинфекция белья и одежды:
, м3/год (1.7)
Где:
- годовой расход газа на дезинфекцию белья, м3/год;
Кдез – коэффициент обеспечения механизированными прачечными = 0,2;
Qмп - норма расхода теплоты на 1 т. Сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.3. Немеханизированные прачечные с сушильными шкафами:
, м3/год (1.8)
Где:
- годовой расход газа немеханизированными прачечными, м3/год;
Кн. мп. – коэффициент охвата населения, пользующегося услугами немеханизированных прачечных = 0,3;
Qн.мп. - норма расхода теплоты на 1 т. сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.4. Расход газа на бани:
, м3/год (1.9)
Где:
- годовой расход газа на помывки в банях, м3/год;
Кб. – коэффициент охвата населения, пользующегося банями = 0,15;
Кв,Кд. – коэффициент охвата населения, пользующегося ванными или душем соответственно Кв =0,1 Кд=0,9;
Qв. - норма расхода теплоты на 1 помывку в ваннах =50, МДж/т <1>Qв. - норма расхода теплоты на 1 помывку в душе =40, МДж/т <1> –коэффициент полезного действия газоиспользующих установок =0,8.
, м3/год
1.4. Расход газа на приготовление пищи в общественных столовых:
, м3/год (1.10)
Коп – коэффициент обеспечения населения общественным питанием:
(1.11)
Где:
Кпр – коэффициент обеспечения общественным питанием приезжих, равен 5%
–коэффициент полезного действия газоиспользующих установок =0,65.
, м3/год
1.5. Расход газа учреждениями здравоохранения
1.5.1. Больницы:
, м3/год (1.12)
Где:
Qпп,Qгв – норма расхода теплоты на приготовление пищи и горячей воды соответственно,<1].
Кб – число койко-мест на 1000 жителей.
м3/год
1.5.2. Родильные дома:
, (м3/год) (1.13)
Крд – число койко-мест на 1000 жителей.
м3/год
1.6. Годовой расход газа на предприятия по производству хлебобулочных изделий.
, м3/год (1.14)
Где:
Qхф, Qхп, Qкн – норма расхода теплоты на выпечку соответственно хлеба формового, подового, булочек и кондитерских изделий <1].
Кхф, Кхп, Ккн – доля выпечки соответственно хлеба формового, подового, булочек и кондитерских изделий в зависимости от характера потребления в конкретном населенном пункте.
–коэффициент полезного действия газоиспользующих установок хлебозаводов =0,75-0,8.
, м3/год
1.7. Годовой расход газа на отопление и вентиляцию жилых и общественных зданий.
1.7.1. Годовой расход газа на отопление жилых и общественных зданий.
, м3/год (1.15)
Где:
К – коэффициент, учитывающий расход теплоты на отопление и вентиляцию зданий =0,25
tвн, tср.о., tр.о. – температура соответственно внутреннего воздуха отапливаемых помещений, средняя наружного воздуха за отопительный сезон, расчетная наружного воздуха для
проектирования отопления, согласно СНиП2.01-82 «Строительная климатология и геофизика» <2].
q – укрупненный показатель максимального часового расхода теплоты на отопление зданий, МДж/ч, на 1м2 жилой площади;
Fж – отапливаемая площадь населенного пункта м2;
Fж=N*f = 177233*20=3544660
f - принятая площадь на 1 человека, 20 м2.
, м3/год
1.7.2. Расход газа на вентиляцию общественных зданий.
, м3/год (1.16)
Где:
Z – среднее число часов работы системы вентиляции общественных зданий в течении суток Z = 16ч;
К1 – коэффициент, учитывающий расход газа на вентиляцию общественных зданий
tрв – расчетная наружная температура для проектирования вентиляции,
tхолпериода <10].
, м3/год
1.8. Годовой расход газа автотранспортом.
Расчет потребления газа автотранспортом следует производить, исходя из суточного пробега автомобиля 100км и среднегодовой загруженности – 300 сут.
Выбираем количество автомобилей произвольно или по моделям с определенным расходом жидкого топлива на 100 км.
Дата добавления: 04.05.2012
|
191. Курсовий проект - Система вентиляції та кондиціювання промислових цехів в м.Херсон | Компас
АНОТАЦІЯ
ВСТУП
1 ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
2 РОЗРАХУНОК НАДХОДЖЕНЬ ШКІДЛИВИХ ВИДІЛЕНЬ В ПРИМІЩЕННЯ
2.1 Розрахункові параметри зовнішнього і внутрішнього повітря
2.2 Теплонадходження в приміщення
2.2.1Теплонадходження через світлові пройми
2.2.2 Теплонадходження від штучного освітлення
2.2.3 Теплонадходження через перекриття
2.2.4 Теплонадходження від людей
2.2.5 Теплонадходження від нагрітих поверхонь
2.3 Визначення вологовиділень в приміщення
2.3.1 Вологовиділення від людей
2.3.2 Вологонадходження від відкритої поверхні рідини
3 РОЗРАХУНОК ПОВІТРООБМІНУ
3.1 Місцева система вентиляції
3.1.1 Розрахунок зонтів для термічного цеху
3.1.2 Розрахунок бортових відсмоктів для гальванічного цеху
3.1.3 Розрахунок системи аспірації для станочного цеху
4 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОЗРАХУНОК ПОВІТРООБМІНУ ЗАГАЛЬНООБМІНИХ СИСТЕМ
4.1Необхідний повітрообмін приміщень
4.2 Підбір і визначення кількості решіток
5 АЕРОДИНАМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНООБМІННОЇ СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ
6 ПІДБІР ОБЛАДНАННЯ
6.1 Підбір вентиляційних установок
6.2 Розрахунок повітроочисних пристроїв
7 АКУСТИЧНИЙ РОХРАХУНОК СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ
8 КОНДИЦІЮВАННЯ ЦЕХІВ
Висновок
Література
ДОДАТОК А- План даху термічного цеху,план даху гальванічного цеху,план даху станочного цеху
ДОДАТОК Б – І-d діаграма з нанесеними процесами
ДОДАТОК В – Специфікація
Завод має три цехи: термічний площею 216 м , гальванічний площею 216 м , станочний площею 288 м ,з наступними розмірами: термічний - 12х18 м; станочний - 12х24м; гальванічний - 12х18м. Висота цехів - 6м.
У термічному цеху знаходиться 4 печі, розміром 1,53 м і висотою 1,8 м. Видалення повітря частково забезпечується місцевою витяжною системою за допомогою витяжних зонтів, оскільки потік шкідливих виділень направлений вверх. Вентиляційне обладнання даної системи знаходиться на даху. Висота приміщення 6 м. У гальванічному цеху знаходиться 4 ванни, розміром 24м, а видалення повітря частково забезпечується місцевою витяжною системою. В якості місцевих витяжних пристроїв використовуються бортові відсмокти, які вловлюють шкідливі виділення з поверхні розчинів гальванічних ванн. Хімічний процес – хімічна обробка металів в розчинах хромової кислоти при температурі процесу 45 °С.
Станочний цех містить 4 станки №2 і 2 станки №5. Видалення забрудненого повітря відбувається за допомогою місцевих відсмоктів, які обєднаються у єдину мережу місцевої вентиляції. Вентиляційна установка розміщена на даху. Оскільки повітря від місцевих витяжок має високу концентрацію пилу, то для його очищення використовується циклони і два волокнистих фільтра, що забезпечує очищення повітря на 99%.
Для кожного цеху проектується припливна та витяжна загальнообмінна система вентиляції. Для забезпечення нормованих параметрів повітряного середовища встановлюють повітророзподільники, в якості яких застосовують решітки. Подача повітря здійснюється компактними струминами. Для очищення зовнішнього повітря передбачається фільтр першого очищення у припливно-витяжній вентиляційній установці. Для мережі повітропроводів передбачено використання металевих повітропроводів прямокутного перерізу і круглого перерізу для місцевої системи аспірації станочного цеху.
Висновок
В курсовій роботі було пораховано тепловий баланс приміщення, розраховані місцеві витяжні системи для термічного, гальванічного і станочного цехів. Місцеві витяжні системи частково забезпечують видалення повітря. У термічному цеху встановлено 8 зонтів. У гальванічному цеху для місцевої витяжки використовуються бортові відсмокти над кожною ванною. Зроблений аеродинамічний розрахунок повітропроводів за результатами якого було підібране вентиляційне і очисне обладнання. Для очищення повітря від пилу, який утворюється в результаті роботи деревообробних станків в станочному цеху застосовується циклон ЦН 11.Також для всіх цехів розрахована загальнообмінна система вентиляції вентиляція, підібрана оптимальна кількість повітророзподільних решіток. За результатами аеродинамічного розрахунку підібрані необхідні розміри повітропроводів і вентиляційні установки.
Графічна частина складається з двох листів формату А1, на яких показано розміщення повітропроводів місцевої системи вентиляції на планах цехів, плани даху цехів з нанесеним обладнанням, схеми вентиляційних установок.
Дата добавления: 06.05.2012
|
 192. Д Система диспетчеризації водозабору | AutoCad
- по артезіанським свердловинам №№2,3,4,5,6,7:
а) вимірювання витрати води на напорному трубопроводі свердловинного насосу;
б) вимірювання тиску води на напорному трубопроводі свердловинного насосу;
в) вимірювання температури у приміщенні насосної станції артезіанської свердловини;
г) вимірювання параметрів мережі живлення двигуна насосної станції свердловини - струм, обрив фаз, перекос фаз, напруга;
д) фіксація сигналів роботи двигуна - "Робота", "Зупинка", "Аварія";
е) керування насосними агрегатами - "Пуск", "Стоп" ручному режимі із приміщення диспетчерської;
є) вимірювання рівня рідини у артезіанській свердловині.
- по насосній станції 2го підйому:
а) вимірювання витрати води на трубопроводі подачі від свердловин;
б)вимірювання витрати води на напорних трубопроводах подачі води у місто (3 точки реєстрації);
в) вимірювання тиску води на напорних трубопроводах подачі води у місто (3 точки реєстрації);
г) керування електрофікованими засувками - "Пуск", "Стоп" ручному режимі із приміщення диспетчерської;
д) фіксація сигналів положення засувок - "Відкрита", "Закрита";
є) фіксація поточного рівня води в резервуарах (3 точки реєстрації).
Система дистпетчеризації, розроблена у даному робочому проекті базується на програмованих логічних контролерах Modicon М238 виробництва компанії Schneider Electric та спеціалізованого програмного забезпечення (SoftlogikS3) .
Передача вищеперерахованих сигналів від первинних пристроів датчиків до щитів сбору (щити контролерів ЩК) відбувається по протоколу передачі данних Modbus. Передача сигналів стану та керування насосними агрегатами та засувками здійснюється шляхом вводу від щитів сбору (ЩК) до щитів керування цими агрегатами сигналів типу "сухий контакт". Передача сигналів від щитів ЩК до центральної диспетчерської (ЦДП) здійснюється по радіоканалу за допомогою радіомодему CONEL CDA70 U EM.
Центральний диспетчерський пункт передбачається у приміщенні диспетчерської у адмінбудівлі Центрального водозабору. У якості автоматизованого робочого місця диспетчера застосовується промисловий комп'ютер RTS-Compact .G з сенсорним монітором ET2200L.
Загальні дані
Схема структурна диспетчеризації водозабору Північний
Схема структурна диспетчеризації артезіанської свердловини №2 (3-6)
Схема структурна диспетчеризації насосної странції 2го підйому
Схема живлення принципова однолінійна 220В
Щит витратоміра ЩВ2 (ЩВ3-6). Схема приєднань
Щит витратоміра ЩВ7 (ЩВ8-9). Схема приєднань
Щит витратоміра ЩВ8 (ЩВ9). Схема приєднань
Датчик рівня Д1(Д2,Д3). Схема приєднань
Щит контролера ЩК2 (ЩК3-6). Схема приєднань
Щит контролера ЩК7. Схема приєднань
Диспетчерський пульт ДП1.Схема приєднань
Кабельний журнал (на 5ти аркушах)
План розташування електрообладнання та прокладки електричних мереж у насосній станції №3 (4,5,6)
План розташування електрообладнання та прокладки електричних мереж у насосній станції №2
Внутрішньомайданчикові електромережі
Дата добавления: 02.08.2012
|
193. Дипломний проект - П'ятиповерховий торгівельний центр роздрібної торгівлі у м. Кривий Ріг | AutoCad
РОЗДІЛ 1. ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ
1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВАРІАНТУ КОНСТРУКТИВНОГО РІШЕННЯ ОБ’ЄКТУ.
1.1 Загальні дані.
1.2 Характеристики варіантів.
РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ
2.1 Вихідні дані для проектування
2.2 Опис технологічного процесу
2.3. Опис генерального плану
2.4. Об’ємно - планувальні рішення
2.5 Конструктивне рішення будівлі та її елементів
2.6 Розрахунок природнього освітлення
2.7 Зовнішнє оздоблення
2.8 Внутрішнє оздоблення.
РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ
3.1 Розрахунок попередньо-напруженої багатопустотної панелі перекриття
3.2 Розрахунок ригеля.
3.3 Розрахунок сходинкової площадки.
3.4 Розрахунок колони середнього ряду
РОЗДІЛ 4. ФУНДАМЕНТИ
4.1 Вихідні дані для проектування фундаменту.
4.2 Визначення глибини закладання фундаменту.
4.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
4.4 Розрахунок осідання фундаменту
4.5 Визначення геометричних розмірів фундаменту
4.6 Розрахунок фундаменту на продавлювання
4.7 Визначення площі перерізу арматури плитної частини фундаменту
4.8 Розрахунок поздовжнього армування підколонника
4.9 Розрахунок поперечної арматури підколонника.
4.10 Розрахунок підколонника на зминання під торцем колони
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ
5.2 Проектування календарного графіку
5.3 Будівельний генеральний план
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІКА
РОЗДІЛ 7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
РОЗДІЛ 8. ОХОРОНА ПРАЦІ
РОЗДІЛ 9. ЕКОЛОГІЯ
Вихідні дані для проектування
Характеристика району будівництва:
- район будівництва м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.
- снігове нормативне навантаження -1,11 кПа.
- глибина промерзання 0,9 м.
- середньорічна швидкість вітру в районі м. Кривий Ріг складає -5,0 м/с.
- грунтові води знаходяться на глибині - 4,9 м.
- грунти переважно суглинки
- рельєф місцевості спокійний з ухилом у північному напрямку
Будівля за функціональним призначенням торгівельна. Будівля має п’ять поверхів та технічний поверх.
Будівля призначена для зберігання товарів роздрібної торгівлі та їх продажу.
Будівля має торгівельну площу 599 м2 на кожному поверсі, що складається з торгівельної зали або окремих торгівельних магазинів, та допоміжні приміщеня для обслуговуючого персоналу та складські приміщення.
Підвіз товарів здійснюється автотранспортом з двох сторін будівлі. Подача товарів на збереження виконується ліфтом та міні розвантажувальною автомобільною технікою на гумовому ходу.
Для обслуговуючого персоналу зайнятого в торгівельній частині передбачені побутові приміщення. Загальна кількість працівників зайнятих в торгівельній частині будівлі – 256 чоловік.
Запроектована будівля по площі приміщень, кількості працівників і товарообігу відноситься до великих магазинів.
Відповідно до технологічного процесу запроектовано слідуючі основні групи приміщень – адміністративні, основні робочі, службові, допоміжні .
Проектуєма будівля має П-образну форму в плані, з розмірами в плані 24х35м. Висота поверхів 3,3 м.
При розробці обє’мно-планувального рішення були враховані наступні вимоги:
- забеспечення технологічного процесу
- забеспечення природнього освітлення
- забеспечення зручностей для працюючого персоналу.
Об’ємно-планувальне рішення спеціалізованого магазина непродовольчих товарів розділено на наступні групи:
- торговельні приміщення, 599 м2;
- підсобні приміщення, 56 м2;
- господарсько-побутові приміщення, 46 м2;
- технічні приміщення, 20 м2.
Для зв’язку між поверхами запроектовані сходи, що розташовуються по краях будівлі. Ухил маршів прийнято відповідно нормативним 1:2.
Шляхи евакуації завширшки від 1,4 до 2 метрів що відповідає існуючим будівельним нормам - ДБН В.1.1-7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва” Ступінь вогнестійкості - 2.
Будівля запроектована з використанням збірного залізобетонного каркасу. Сітка колон прийнята з кроком 6 х 7 м.
Дата добавления: 06.08.2012
|
194. Курсовий проект - Дев’ятиповерховий крупнопанельний житловий будинок 24,0 х 14,4 м у м.Рівне | Компас
1. Варіант-18
2. Матеріал зовнішньої стіни - шлакопемзобетон , щільністю 1600 кг/м3
3. Розчин для внутрішніх штукатурних робіт – гіпсо-перлітовий, щільністю 500 кг/м3
4. Матеріал фасадного лицювання – вапняк, щільністю 1400 кг/м3
5. Теплоізоляційний матеріал – вермикуліт випучений, щільністю 100кг/м3
6. Місто району будівництва – Рівне
7. Схема плану будинку – 18
Для будівництва дев’ятиповерхового крупнопанельного житлового будинку виділена ділянка розмірами 40000х50000 мм у м.Рівне. Розташування будинку було прийняте з урахуванням розташування вже існуючих будівель та напрямків руху пануючих вітрів.
За СНиП 2.01.01.-82 напрямки руху пануючих вітрів у м. Рівне: у липні - західний, у січні - північно-західний.
Квартири проектуються виходячи з умови заселення їх однією сім'єю.
В квартирах передбачаються житлові кімнати і підсобні приміщення: кухня, передня, ванна кімната, вбиральня. Будинок оснащується ліфтом вантажністю 320 кг та сміттєзбиральним трубопроводом.
Приміщення, що мають природне освітлення, забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки.
На виділеній під будівництво ділянці крім житлового будинку також запроектовано ігровий майданчик, спортивний майданчик, стоянка для машин, майданчик для сміття. Покриття садових доріжок і майданчиків слід виконувати з декількох шарів. При улаштуванні садових доріжок і майданчиків повинна прийматися наступна товщина шарів: нижнього (з щебеня) товщиною не менше 60 мм, верхнього (з висіву кам'яних матеріалів і шлаку) товщиною не менше 10 мм і покривного (з чистого піску) товщиною не менше 5 мм. Кожний з шарів після рівномірного розподілу повинен бути ущільнений з поливанням водою. Загальна характеристика запроектованої будівлі Проектуємий дев'ятиповерховий крупнопанельний житловий будинок має в плані форму багатокутника з розмірами в осях 24x18 метрів. Висота поверху 2,8. На типовому поверсі будівлі розміщується 1 однокімнатна, 2 двокімнатні та 1 трикімнатні квартири. Будівля оснащується ліфтом вантажністю 320 кг та сміттєзбиральним трубопроводом. Просторова жорсткість будівлі забезпечується сумісною роботою фундаментів, повздовжніх та поперечних стін, плит покриття та перекриття.
1. Кількість поверхів Шт. -9
2. Кількість секцій Шт. -1
3. Кількість квартир Шт. -36
4. Будівельний об'єм м3 -653,21
5. Площа забудови м2 -365,05
6. Загальна площа квартир м2 -1856,16
7. Корисна площа м2 -1532,45
Фундаменти прийняті стрічкові з розмірами по специфікації, по ГОСТ 138-80-80 із бетону класу В40. Під підошву фундаменту виконується бетонна підготовка товщиною 100мм із бетону В35.
Матеріал зовнішніх стін згідно з вихідними даними завдання на проектування – шлакопемзобетон щільністю 1600 кг/м3. Товщина зовнішніх стін приймається 350 мм, що задовольняє умови експлуатації по серії 90Р.10.1-7 та підтверджено теплотехнічним розрахунком.
Дата добавления: 18.08.2012
|
195. АС ТХ АТХ КМ ОВ ВК НВК ЭМ Строительство водопроводной сети в Донецкой области | AutoCad
Исходные данные.
Генеральный план.
Технологическая часть.
Отопление и вентиляция.
Водоснабжение и канализация.
Электротехническая часть.
Автоматизация технологических процессов
Архитектурно-строительная часть
Организация строительства
Энергосберегающие мероприятия.
Технико-экономические показатели.
Оценка воздействия на окружающую среду.
Стальная водонапорная башня V=50 м3.
Стальная водонапорная башня высотой H=21м и диаметром 3,0м представляет собой сварную металлоконструкцию из листа Вст.3сп5 толщ.10мм, оборудованную наружной вертикальной металлической лестницей и площадками для обслуживания .
Наружная поверхность башни теплоизолирована плитами минераловатными толщ.60мм с покрытием оцинкованным профнастилом ТП20С-0,7мм.
Фундамент под башню выполнен из монолитного железобетона.
Башня оборудована переливным трубопроводом Ду80 для удаления переливной воды на поверхность грунта через гидрозатвор. Слив воды для проведения ремонтов предусматривается в проектируемом колодце 1/В1 через пожарный гидрант Ду100.
Наружная поверхность емкости башни покрывается эмалью ХВ-124 в 2слоя по слою грунта ХС-010. Внутренняя поверхность емкости башни покрывается железным суриком на олифе за 3 раза.
Сооружение водоподготовки.
Здание (степень огнестойкости –IIIа ) одноэтажное размерами в плане по осям 6,0м х 4,0м. Высота помещения -3,3м (в наиболее высокой точке). Каркас здания металлический с шагом рам -2м. Стеновое ограждение – профнастил ТП-20С-0,7 по прогонам фахверка. Утепление стен и кровли - плиты минераловатные толщиной 140мм. Здание оборудовано двустворчатыми дверями (1шт.), открывающимися оконными блоками (3 шт.). Кровля двускатная из профнастила ТП-20С-0,7 по металлическим прогонам. Вокруг здания выполнена бетонная отмостка шириной 1м.
Фундаменты – монолитные столбчатые железобетонные с установкой по ним сборных ж/б фундаментных балок.
Отделка наружных стен выполняется из окрашенного профнастила светлых тонов по металлическому каркасу.
Дата добавления: 30.08.2012
|
© Rundex 1.2 |
| |
