%20%20%20%20%20%20%20
Найдено совпадений - 98 за 0.00 сек.
16. Схема питного молока | Компас
Дата добавления: 13.06.2014
|
|
17. Проект FARM | Компас
2. Система газоснабжения
Источники газоснабжения
Подключение осуществляется от существующего ГРПБ-100В на базе регулятора РДБК-25, расположенному на территории.
В качестве топлива используется природный газ с низшей теплотой сгорания Q = 24018 кДж/м3 (7970 ккал/м3)
Плотностью = 0,69 кг/м3. Газ одорирован.
Схема газоснабжения.
Проектом предусмотрено строительство газопровода низкого (Г1) давления по территории .
Диаметр газопровода определен согласно гидравлическому расчету, выполненному в данном заказе.
Газопроводы.
Наружные газопроводы.
Газопровод низкого (Г1) давления из стальных труб.
К прокладке приняты трубы стальные электросварные группы В по ГОСТ10704-91, изготовленные из качественной углеродистой стали 10 по ГОСТ1050-88, прошедшие испытания гидравлическим давлением на заводе-изготовителе.
Способ прокладки газопровода – надземный, по опорам и зданию производственного цеха.
Фасонные части на газопроводе приняты заводского изготовления - крутоизогнутые, гнутые или сварные.
Повороты газопроводов в вертикальной и горизонтальных плоскостях при углах до 60 достигаются за счет упругого изгиба газопровода.
Соединение труб предусматривается на сварке. Типы, конструктивные элементы и размеры сварных соединений должны соответствовать ГОСТ 16037-80.
Контроль качества сварных стыков, а также испытания газопроводов на прочность и плотность следует выполнить в соответствии с требованиями ДБН В.2.5-20-2001 "Газоснабжение".
Испытательное давление, для надземного газопровод низкого (Г1) давления до 0,005 МПа, на прочность 0,30 МПа, продолжительностью 1ч.
Испытательное давление, для надземного газопровод низкого (Г1) давления до 0,005 МПа, на герметичность 0,10 МПа, продолжительностью 0,5 ч.
Отключающие устройства.
Проектом предусмотрено установка отключающих устройств, задвижек в надземном исполнении, на выводах из ГРПБ.
Места установки отключающих устройств указаны на плане газопровода. Количество запорной арматуры по диаметрам приведены в ведомости объемов строительных и монтажных работ.
Защита газопровода от коррозии.
Защита стальных газопроводов от коррозии выполнить в соответствии с требованиями ДСТУ Б В.2.5-29:2006 и инструкции 320.03329031.008-97.
Надземный газопроводы покрываются двумя слоями эмали ХВ-124 ГОСТ10144-89 по двум слоям грунтовки ГФ-021 ГОСТ25129-82. Цвет эмали принять желтый.
Организация службы эксплуатации.
После завершения строительства газопровод и сооружения на нем решением приемочной комиссии вводится в эксплуатацию. Комиссия в своей работе руководствуется положением ДБН А.3.1.-3-94 "Приемка в эксплуатацию законченных строительством объектов. Основные положения",
ДБН В.2.5.-20-2001г. "Газоснабжение", "Правила безопасности систем газоснабжения Украины" и другими действующими нормативными документами.
Бесперебойное газоснабжение потребителей, постоянный технический надзор за газовым хозяйством, проведение планово - предупредительных ремонтов и ревизий газопровода, контроль за учетом расхода газа, принятие мер к предупреждению и ликвидации аварий возлагается на ОАО "Николаевгаз", на баланс которого после окончания строительства передается газопровод.
Задачи газовой службы, ее структура и численность устанавливаются "Положением о газовой службе", утвержденным руководителем предприятия, согласованным с местным органом газового надзора. Техническое обслуживание и ремонт объектов газового хозяйства должны выполняться в объеме и в сроки, установленные "Правилами безопасности систем газоснабжения Украины".
Мероприятия по энергосбережению.
Основные технические решения по проектируемым системам (оборудование, схемы, гидравлические режимы) приняты по условиям рационального использования энергоресурсов.
Проектные решения по автоматики, регулированию автономного источника обеспечивают оптимальный тепловой режим здания, поддержание расчетного гидравлического режима системы отопления и горячего водоснабжения, экономное и безопасное использование газа.
Расчет толщины и материала ограждающих конструкций произведен по нормированной плотности теплового потока через изолированную поверхность с целью сокращения потерь тепловой энергии.
Охрана труда и техники безопасности.
Все строительно-монтажные работы вести в соответствии с требованиями ДБН В.2.5-20-2001 "Газоснабжение", соответствующих глав части 3 ДБН А.3.1-5-96 "Организация строительного производства", в том числе СНиП Ш -4-80 "Техника безопасности в строительстве".
Персонал связанный с обслуживанием и ремонтом газового хозяйства и выполнением газовых работ, должен быть обучен безопасным методам ведения работ. Работающие должны обеспечиваться спецодеждой, спецобувью, индивидуальными средствами защиты, инструментами и приспособлениями, обеспечивающими безопасные условия труда.
В газовом хозяйстве составляются инструкции по охране труда и пожарной безопасности по видам работ и профессиям, которые устанавливают правила выполнения работ и поведения в производственных помещениях и на территории объектов газового хозяйства применительно к видам работ с учетом местных условий.
Персонал, занятый эксплуатацией и ремонтом систем газоснабжения, должен проходить инструктаж по вопросам безопасности труда, фиксируемый в журнале.
Дата добавления: 29.07.2014
|
18. Розрахунок щеплення ГАЗ-53 | Компас
Вступ
Задачею курсового проектування являється створення машини або механізму, які повністю відповідала б потребам народного господарства, що дає найбільший економічний ефект і які мали б найбільш високі техніко-економічні експлуатаційні властивості. Головними показниками являються: висока продуктивність, економність, міцність, надійність, мала вага і металоємкість, габарити, енергоємність, об'єм і вартість ремонтних робіт, витрати на оплату праці і т.д.
Проектуючи автомобіль, конструктор повинен добавити збільшення її рентабельності і підвищення економічного ефекту за весь період експлуатації. Збільшення економічного ефекту залежить від великого комфорту технологічних, організаційно-продуктивних і експлуатаційних факторів. При проектуванні автомобіля його конструкції придають відповідні властивості, які прийнято називати потенціальними. Ступінь реалізації таких властивостей, а відповідно і якостей виробу, залежить від рівня конструкторської переробки, прийнятої технології його виготовлення та використаних матеріалів.
Для обговорення можливості використання того чи іншого автомобіля в заданих умовах експлуатації, вироблений ряд критеріїв, які дозволяють об'єктивно оцінити відповідність існуючої чи перспективної конструкції автомобіля представленим вимогам. В основі критерій, характеризуючих ефективність експлуатації автомобіля, використовують відносність затрат на перевезення 1т вантажу.
Транспорт можна вважати однією з головних галузей економіки, тому вдосконалення транспортних засобів потрібно вважати першочерговою задачею.
Конструкція автомобіля постійно вдосконалюється. До автомобіля пред’являються все більш жорсткі вимоги. Це підвищення економічності, динамічності, зменшення власної ваги, підвищення активної та пасивної безпеки, підвищення екологічності та комфортабельності.
Все більше і більше сучасних автомобілів обладнані електронною та мікропроцесорною технікою для керування.
Автомобіль – це джерело забруднення навколишнього середовища, тому все більше і більше відводиться уваги автомобілям на альтернативному виді палива. Це електроавтомобілі, автомобілі, які працюють на природному газі, на водні.
В останній час на автомобілях широко використовуються пластмаси та композитні матеріали. Це дозволяє значно зменшити масу автомобіля, підвищити економність та уникнути такого явища як корозія. Однак досягнення високих експлуатаційних - технічних властивостей автомобілів зв’язане з деяким загальним ускладненням їх конструкції, яка пред’являє більш високі вимоги до організації и рівня експлуатації.
Вантажні автомобілі ГАЗ по мірі розвитку їх випуску відіграють все більш важливу роль в народному господарстві нашої країни. Знання характеристик, будови і роботи основних агрегатів і систем, технології технічного обслуговування дозволить водіям, робітникам автомобільного транспорту більш повністю використовувати технічні можливості автомобілів в процесі його експлуатації
1 Аналіз вихідних даних та розробка компонувальної схеми автомобіля
1.1 Вибір і обгрунтовування основних параметрів автомобіля.
Розраховуємий тип автомобілів (вантажні автомобілі загального призначення) – це автомобілі середньої вантажопідйомності (від 2 до 5 тон), які використовуються для міських та позаміських перевезень. Ці автомобілі призначені для перевезення будь-яких видів вантажів і мають кузов типу платформа, фургон, або спеціально обладнаний кузов. Найбільш поширені моделі даного класу це: ГАЗ-52, ГАЗ-53А, ГАЗ-66 та інші аналоги.
Автомобілі ГАЗ–52, ГАЗ–53А мають колісну формулу 4х2, проте використовується також модель з 4х4 - автомобіль ГАЗ-66. Це автомобіль підвищеної прохідності, який призначений для експлуатації в погіршених шляхових умовах та умовах бездоріжжя.
ГАЗ–53А – це вантажний автомобіль з кабіною, розташованною за двигуном і кузовом типу платформа або фургон. Задньоприводний, встановлюється двигун ЗМЗ-53 (карбюраторний, типу V-8, з робочим об’ємом 4,25 л і потужністю 84,6 кВт).
ГАЗ–52 – це вантажний автомобіль з кабіною, розташованною за двигуном і кузовом типу платформа або фургон. Задньоприводний, встановлюється двигун ЗМЗ-52 (карбюраторний, типу R-6, з робочим об’ємом 3,5 л і потужністю 62 кВт).
ГАЗ-66 – це вантажний автомобіль з кабіною, розташованною над двигуном і кузовом типу платформа або фургон. Задньоприводний, встановлюється двигун ЗМЗ-53 (карбюраторний, типу V-8, з робочим об’ємом 4,25 л і потужністю 84,6кВт).
Автомобіль – самоскид “ГАЗ – 53Б” випускається Саранським заводом автосамоскидів з 1966 р. на базі автомобіля “ГАЗ – 53А”, який випускався Горьківським автомобільним заводом з 1965року. Він має двох дверну суцільнометалеву кабіну з двома дверима та двома місцями для сидіння. Призначення даного автомобіля – перевезення вантажів . Кузов автомобіля - металева платформа зі знімними надставними бортами. Розвантаження на три сторонни. Технічні характеристики автомобіля ГАЗ – 53Б представлені в таблиці 1.1
У якості палива на автомобілі використовується бензин А-76 (ГОСТ 2084 - 67).
Паливний бак автомобіля розташований під кабіною автомобіля і займає горизонтальне положення .
На автомобілі ГАЗ – 53А використовуються камерні діагональні шини розміром 8,25 R 20 (240 R 508). Колеса є дискові з ободом 152Б – 508 (6,0 Б 20) з розрізними бортовими кільцями.
Тиск повітря в шинах
- передніх коліс, кПа (кгс/см2) 280 (2,8)
- задніх коліс, кПа, (кгс/см2) 430 (4,3)
Таблиця 1.1 - Технічні характеристики автомобіля ГАЗ – 53Б
Параметри
Одиниця
виміру Значення
Корисна вантажопідємність
Повна маса автомобіля
Маса в спорядженому стані
Габаритні розміри а – ля
- довжина
- ширина
- висота
Радіус повороту по колії зовн. переднього колеса
Максимальна швидкість
Витрата палива
Дорожній просвіт а-ля (під картером задн. мосту)
База а-ля
Колія передніх коліс ( на площині дороги )
Колія передніх коліс (між середин. подвійн скатів)
Кути звісу ( з навантаженням )
- задній
- передній
Максимальний кут підйому
Погрузочна висота платформи
кг
кг
кг
мм
мм
мм
м
км/год
л/100км
мм
мм
мм
мм
град.
град.
град.
мм
3500
7400
3750
6380
2475
2575
8
90
24
265
3700
1560
1690
32
41
50
1330
1.2 Визначення параметрів маси:
Маса автомобіля визначається за допомогою коефіцієнта використання маси q, який є відношенням власної маси автомобіля Мо до його вантажоємності Мгр і маси пасажирів Мп тобто в нашому випадку
n = 2 чоловіки
Мо = 3750 кг;
Мгр = 3500 кг
Мп = 75∙n = 75∙2 = 150 кг
Тоді ( 1.1)
Повна маса автомобіля:
Ма = М0 + Мгр + Мn = 3750 + 3500 + 150 = 7400кг ( 1.2 )
1.3 Визначення кількості осей автомобіля:
, (1.3)
де Gа = Ма ∙ g - сила ваги автомобіля;
g - прискорення сили ваги;
Gд - допустиме вагове навантаження на некеровану вісь;
φрозр- коефіцієнт зміни нормальної реакції дороги на ведучі колеса автомобіля при русі в тяговому режимі;
ψmax - коефіцієнт сумарного опору дороги (максимальне значення для заданих дорожніх умов).
=1 / ( 1 - 0,3 φ розр), (1.4)
ψрозр - коефіцієнт зчеплення ведучих коліс з полотном дороги в несприятливих умовах (ψрозр = 0,15...0,4).
=1/(1-0,3∙0,15)=1.
nb min≥(7400∙9,8∙0,22)/(1∙5445∙9,8∙0,15)=1,8.
Отже приймаємо кількість осей автомобіля n=2.
1.4 3абезпечення активної, пасивної та екологічної безпеки
Заходи, які покращують активну безпеку автомобіля :
-використання більших дзеркал заднього виду, які збільшують оглядовість водія;
-використання сигнальних вогнів більших за розмірами та потужністю, увідповідності до норм сучасної безпеки ;
- використання додаткових фар, протитуманних;
-використання більш зручніших сидінь, які зменшують втомлювальність;
-обладнання місця водія системою кондиціювання повітря;
-заміна покришок на більш високоякісні з кращими показниками гальмівного шляху, керованості та курсової стійкості.
Заходи по покращенню пасивної безпеки :
- зменшення кількості відкритих металевих поверхонь салону автомобіля , шляхом заміни їх пластиковими чи з захистом гумою з метою зменшення ймовірності травматизму при ДТП;
- обладнання автомобіля ефективнішими гальмовими системам;
- обладнання автомобіля додатковим вогнегасником.
В даний час із збільшенням автомобілів, загострується проблема забруднення навколишньго середовища. Найбільше забруднення несуть відпрацьовані гази. Токсичність відпрацьованих газів можна зменшити за рахунок економії палива, правильного регулювання карбюратора, паливної апаратури, застосування неетильованих бензинів. Зниження викидів СО можна досягнути шляхом підтримки двигуна в чистому стані. Викид концерогенних речовин можна значно зменшити, якщо встановити каталітичний нейтралізатор, який зменшує рівень СО на 80 % , СН на 70%, N0 на 50% . Загалом токсичність зменшується у 10 разів.
Також велике забруднення несуть і АТП. Викиди в гідросферу води( після мийки), нігролу, мастила, та інші. Для зменшення викидів води, її потрібно фільтрувати і повторно використовувати.
1.5 Підвищення надійності
Для підвищення надійності деталей необхідно правильно підібрати матеріали поверхонь тертя. Вибір матеріалу проводиться з врахуванням мастильних матеріалів, які використовуються.
Раціональний вибір матеріалу інколи дозволяє в декілька разів підвищити зносостійкість деталей . Так, наприклад, знос шийок колінчастих валів, виготовлених з магнієвого чавуна, для двигуна зменшився майже у двічі у порівнянні з іншими валами.
Підвищення довговічності поверхонь деталей тертя досягається також за рахунок конструктивних змін, підвищення якості виготовлення і рядом технологічних заходів: пластичним деформуванням, термічною, хіміко-термічною та хімічною обробкою робочих поверхонь деталей , металізацією та ін.
Зносостійкість поверхонь деталей тертя в значній мірі залежить від твердості поверхневого шару . Однак в процесі зношування вихідна твердість може зменшитись до деякої оптимальної величини , яка зберігається до кінця процесу зношення. Для підвищення твердості поверхневого шару сталевих деталей застосовують наступні методи : цианідування , азотування ,поверхневе гартування .
Крім термообробки робочих поверхонь вузлів застосовуюється хімічна обробка робочих поверхонь, для підвищення зносостійкості оксидування, сульфатування, фосфатування.
Одним з більш розповсюджених методів підвищення зносостійкості сталевих деталей є електролітичне хромування.
Крім термічної і хімічної обробки підвищення зносостійкості робочих поверхонь досягається методом зміцнюючої технології.
Наклепування поверхонь деталей є не лише засобом підвищення зносостійкості, але як операція оздоблення поверхні. Зносостійкость при цьому збільшується внаслідок підвищення твердості поверхневого шару деталей, виникнення залишкових напружень, стиску в ньому і утворення поверхні високої чистоти . Водночас можна досягти покращення геометричної поверхні.
Експлуатаційні дані показують, що збільшення зносостійкості вузлів шляхом даного методу поки що незначна але доцільна. Ряд лабораторних випробувань показують, що наклепування поверхонь прискорює процес приробки пар тертя, зменшує схильність до схоплення у порівнянні з токарними операціями чи шліфуванням. Зміцнення поверхні може значно підвищити термін служби пар тертя при малих швидкостях ковзання та при періодичній роботі. Підвищення довговічності нових двигунів досягнуто за рахунок збільшення структурної пружності і короткохідності, підвищення якості прокладок, застосуванням втулок клапанів з металокераміки і т.п.
1.6 Обгрунтування та розробка компонувальної схеми автомобіля
Для визначення особливостей експлуатації та галузі застосування автомобіля, який розробляється, слід ураховувати сучасні вимоги стосовно рухомого складу автомобільного транспорту та тенденції його розвитку.
Особливу увагу потрібно звернути на можливі шляхи підвищення транспортної продуктивності, його економічності, надійності конструкції, на зниження трудомісткості обслуговування та ремонту й поліпшення умов праці водія.
Таким чином, у курсовому проекті мають бути відображені такі положення: встановлення вимог до автомобіля, що розробляється;
аналіз і критична оцінка умов роботи автомобіля.
Згідно ГОСТ 21398-75 нижня границя максимальної швидкості складає 75 км/год для повністю навантажених одиничних автомобілів, автобусів та автопоїздів, які рухаються по горизонтальній дорозі з твердим покриттям, і 30 км/год - на підйомі з ухилом 3%.
Максимальна швидкість більшості сучасних вантажних автомобілів знаходиться в межах 80...100 км/год. Передбачається, що в перспективі швидкість вантажних автомобілів магістрального типу буде перевищувати 100км/год.
Вибір і обґрунтування конструкційних даних.
Максимальна швидкість Vamax приймається із завдання:
Vamax1 = 90 км/год
( 1.5 )
В цих розрахунках Vamax - в м/с
Принципова схема компоновки складається на окремому листі формату не менше 210*297 мм, при цьому обраховується габаритні розміри. Ця схема компоновки входить до пояснювальної записки. На ній позначають колію, базу і координати центру мас. Принципова схема компоновки наведена на рис. 1.1.
Рисунок 1.1 - Принципова схема компоновки
Вага автомобіля
Ga = g∙Ma = 9.81∙7400 = 72594 H ( 1.6 )
де g = 9.81м/с2 - прискорення вільного падіння
Розподіл загальної маси автомобіля Мо по осях визнається координатами центра мас автомобіля, які були взяті при розробці компоновочної схеми.
База автомобіля
L = 3,7м
Відстань від центру мас до передньої осі
а = 0,75∙L = 0,75∙3,7 = 2.775м ( 1.7 )
Відстань від центру мас до задньої осі
b = 0,25∙L = 0,25 ∙ 3,7 = 0,925м ( 1.8 )
Координати центру мас по висоті hg для вантажних автомобілів у навантаженому стані
hg = 0.33 ∙ L = 0,33 ∙ 3,7 = 1,221м ( 1.9 )
За координатами центру мас визначають навантаження на передню і задню осі автомобіля:
( 1.10 )
( 1.11 )
2 Тяговий розрахунок і визначення тягово-швидкісних властивостей автомобіля
2.1. Динамічний радіус колеса:
За навантаженням на осі визначають навантаження на окремі колеса одної осі:
S1 = 2 - кількість коліс на передній осі,
S2 = 4 - кількість коліс на задній осі
( 2.1 )
( 2.2 )
Динамічний радіус rq визначають визначають за типом і розміром шин.
Підбираючи шини, керуються отриманими величинами навантажень на колеса кожної осі автомобіля ГОСТ 5513-86, в яких вказуються максимальні допустимі навантаження на шини вантажних автомобілів.
Приймаємо радіальні камерні шини розміром 240/508 .
де d = 508 мм. — внутрішній діаметр шини ;
b = 240 мм. - висота профілю шини ;
λ= 0,1 - коефіцієнт деформації шини, може лежати в межах (0,09... 0,14);
508 / 2 + 240 ( 1 - 0,1 ) = 470мм. = 0,47м ( 2.3)
2.2 Розрахунок ККД трансмісії:
ККД трансмісії автомобіля визначається як добуток ККД окремих механізмів
=ηкп ∙ηгп ∙ηкш, (2.4)
де ηкп – ККД коробки передач;
ηгп – ККД головної передачі;
ηкш - ККд карданного шарніра.
=0,95∙0,95∙0,995=0,92.
2.3 Розрахунок фактору опору повітря:
Фактор опору повітря W визначається як добуток коефіцієнту обтікання k на площу фронтальної проекції автомобіля F:
Для вантажних автомобілів k лежить в межах ( 0,6...0,7 );
Приймаємо k = 0,65
Для вантажних автомобілів:В - колія = 1,56м, Н - висота = 2,575 м
Отже W = 0,65 ∙ 1.56 ∙ 2,575 = 2,61 м2 ( 2.5 )
2.4 Визначення максимальної потужності двигуна і побудова його швидкісної характеристики:
Основне завдання тягового розрахунку - визначення максимальної потужності двигуна й передаточних відношень трансмісії автомобіля, які забезпечать йому потрібні показники тягово - швидкісних, якостей, що задаються.
2.4.1 Розрахунок потужності двигуна
Задаємо дорожній опір ψV при максимальній швидкості :
В розрахунках приймають для вантажних автомобілів ψV = ( 0.015..0.025 )
Для даного проекту ψV = 0,024
При повній масі автомобіля розрахункова потужність двигуна:
( 2.6 )
де Ga – вага автомобіля;
Vamax = 25м / c. – максимальна швидкість автомобіля;
W= 2,61м2 – площа обтікання;
ήтр = 0,94 – ККД трансмісії
В подальших розрахунках будемо використовувати дані значення
Якщо одержане таким чином розрахункове значення потужності відрізняється не більше ніж на 5% від потужності існуючого двигуна, то для автомобіля, що розробляється, вибираємо двигун вітчизняного виробництва і наводимо його зовнішню характеристику.
Приймаємо двигун ЗМЗ – 53, карбюраторний чотиритактний, восьмициліндровий, рідинного охолодження, з такими параметрами:
Nmax = 88,5 kВт – максимальна потужність
nN = 3200 об/хв. – максимальна кількість обертів
Ммах = 286,05 Н м – максимальний крутний момент при nM = 2000 об/хв
Визначимо різницю потужності в прийнятому і проектованому двигунах:
(Nр - Nmax ) / Nр ∙ 100 % =( 88,5 - 86,67 ) / 88,5 ∙ 100 % = 2,1% ( 2.7 )
Зовнішня характеристика приведена на (лист. 1)
2.4.2 Визначення передаточних чисел трансмісії
Передаточне число головної передачі вибирають визначаючи, насамперед, мінімальне передаточне число трансмісії Umin .
Для цього нам знадобиться rk - радіус кочення ведучого колеса, взятий з належною точністю таким, що дорівнює динамічному радіусу - rk = rq = 0.47
Тоді:
( 2.8 )
Тепер визначаємо передаточне число головної передачі U0 , виходячи з того, що Umin=Uk min Uд min U0 ,
Якщо додаткова коробка відсутня, то її передаточне число дорівнює одиниці, тобто Uд min = 1
Мінімальне передаточне число коробки передач, як правило, вибирають рівним одиниці (пряма передача). Беручи до уваги, що при зменшенні мінімального передаточного числа покращуюються розгінні якості автомобіля вибираємо Uk min = 0.92
Тоді:
( 2.9 )
Максимальне передаточне число трансмісії Umax визначається при умові максимального опору дороги. Останній характеризується величиною дорожнього опору ψмах який для вантажних автомобілів рівний (0,35...0,45)
Приймаємо ψмах =0,4
( 2.10 )
Перевірка за умовами зчеплення
При коефіцієнті зчеплення φ = 0.7 і коефіцієнті перерозподілу навантаження m1 = 1,2
Gbk = m1∙G1 = 1.2 ∙ 18148,5 = 21778,2 Н
( 2.11 )
Вибираємо максимальне передаточне число Umax , тому що виконується умова руху без буксування.
Передаточне число першої передачі
( 2.12 )
Перед тим, як вибрати проміжні передаточні числа, виберемо кількість передач n = 5
Приймаємо
2.5 Побудова зовнішньої характеристики двигуна
Оскільки вибраний двигун "без обмежувача", то ми знаходимо значення Ne і Mk по відповідним формулам, попередньо знайшовши кутову швидкість.
( 2.13 )
Для прикладу розрахуємо потужність і крутний момент для ne = 500 об/хв.
(2.14)
( 2.15 )
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.1
Таблиця 2.1 - Залежність потужності Ne (кВт) і крутного моменту Мк (Н м) на колінчастому валу двигуна від його частоти обертання ne(об/хв)
ne Ne Me
500 15,65 299,06
700 22,67 309,4
900 29,92 317,62
1100 37,28 323,81
1300 44,63 327,99
1500 51,8 329,94
1700 58,72 330,02
1900 65,22 327,95
2100 71,18 323,84
2300 76,47 317,66
2500 80,96 309,39
2700 84,52 299,08
2900 87,02 286,69
3100 88,33 272,29
3300 88,32 255,7
3500 86,87 237,14
Залежність потужності Ne (кВт) і крутного моменту Мк (Н м) на колінчастому валу двигуна від його частоти обертання ne(об/хв) приведена на (лист. 1)
Розрахунок і побудова діаграми балансу потужностей
Діаграма балансу потужностей - це залежність Na(Va), побудована для усіх передач в залежності Ny(Va) для вибраних значень y.
N1 = Ne
N2= Ne
N3= Ne
N4 = Ne
N5= Ne
де Va - швидкість автомобіля на кожній передачі (м/с)
Діаграма балансу потужностей приведена на (лист. 1)
2.6 Динамічний паспорт автомобіля
Визначення показників тягово-швидкісних властивостей автомобіля.
Завдяки проведеним попереднім розрахункам отримані всі необхідні значення для побудови динамічної характеристики, графіків прискорень, часу і шляху розгону автомобіля.
Необхідні для побудови графіка розрахунки виконують, використовуючи графік Ме=f(ne) зовнішньої швидкісної характеристики двигуна з використанням залежностей. Залежність швидкості автомобіля Va (м/с) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв) наведена в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 - Залежність швидкості автомобіля Va (м/с) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
ne Va1 Va2 Va3 Va4 Va5
1 2 3 4 5 6
500 0,556 0,887 1,412 2,265 3,914
700 0,778 1,242 1,977 3,171 5,480
900 1,000 1,597 2,542 4,077 7,046
1100 1,223 1,951 3,107 4,983 8,611
1300 1,445 2,306 3,672 5,889 10,178
1500 1,667 2,661 4,237 6,795 11,743
1700 1,889 3,016 4,802 7,701 13,309
1900 2,112 3,371 5,367 8,607 14,875
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4 5 6
2100 2,334 3,725 5,932 9,513 16,441
2300 2,556 4,080 6,496 10,419 18,006
2500 2,778 4,435 7,061 11,325 19,572
2700 3,001 4,789 7,626 12,231 21,138
2900 3,223 5,145 8,191 13,137 22,703
3100 3,446 5,499 8,756 14,043 24,269
3300 3,668 5,854 9,321 14,949 25,835
3500 3,890 6,209 9,886 15,855 27,401
2.6.1 Сила тяги автомобіля на кожній передачі Рр (Н).
Приклад для одного значення
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.3
Таблиця 2.3 - Залежність сили тяги автомобіля Рр (Н) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
ne Pp1, кН Pp2, кН Pp3, кН Pp4, кН Pp5, кН
1 2 3 4 5 6
500 26,471 16,586 10,417 6,495 3,758
700 27,387 17,159 10,777 6,720 3,888
900 28,114 17,615 11,064 6,899 3,992
1100 28,662 17,958 11,279 7,033 4,069
1300 29,032 18,190 11,425 7,124 4,122
1500 29,205 18,298 11,493 7,166 4,146
Продовження таблиці 2.3
1 2 3 4 5 6
1700 29,212 18,303 11,496 7,168 4,147
1900 29,029 18,188 11,423 7,123 4,121
2100 28,665 17,960 11,280 7,034 4,069
2300 28,118 17,617 11,065 6,899 3,992
2500 27,386 17,159 10,777 6,720 3,888
2700 26,473 16,587 10,418 6,496 3,759
2900 25,376 15,899 9,986 6,227 3,603
3100 24,102 15,101 9,485 5,914 3,422
3300 22,634 14,181 8,907 5,554 3,213
3500 20,99 13,152 8,260 5,151 2,980
2.6.2 Сила опору повітря Рw (Н)
Pw = W∙Va52 = 2,61 ∙3.92 = 39,987 Н ( 2.16 )
Динамічний фактор D від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
Приклад для одного значення
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.4
Таблиця 2.4 - Залежність динамічного фактору автомобіля D від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
Pw, Н D1 D2 D3 D4 D5
39,987 0,364 0,228 0,143 0,089 0,051
78,392 0,376 0,235 0,147 0,091 0,052
129,575 0,386 0,241 0,151 0,093 0,053
193,551 0,392 0,245 0,153 0,094 0,053
270,361 0,396 0,247 0,154 0,094 0,053
359,930 0,397 0,247 0,153 0,093 0,052
462,293 0,396 0,246 0,152 0,092 0,051
577,508 0,392 0,243 0,149 0,090 0,049
705,464 0,385 0,238 0,146 0,087 0,046
846,213 0,376 0,231 0,141 0,083 0,043
999,832 0,363 0,223 0,135 0,079 0,039
1166,174 0,349 0,212 0,127 0,073 0,036
1345,31 0,331 0,200 0,119 0,067 0,031
1537,334 0,311 0,187 0,109 0,060 0,026
1742,063 0,288 0,171 0,099 0,053 0,020
1959,585 0,262 0,154 0,087 0,044 0,014
Динамічна характеристика приведена на (лист. 1)
2.7 Побудова графіка прискорень
Приклад для одного значення
δ1 = 1.03 + 0.05∙Uk12 = 1.03 + 0.05∙6,482 = 3,129
δ2 = 1.03 + 0.05∙Uk22 = 1.03 + 0.05∙4,062 = 1,854
δ3 = 1.03 + 0.05∙Uk32 = 1.03 + 0.05∙2,552 = 1,355
δ4 = 1.03 + 0.05∙Uk42 = 1.03 + 0.05∙1,592 = 1,156
δ5 = 1.03 + 0.05∙Uk52 = 1.03 + 0.05∙0,922 = 1,072
(м/с2)
(м/с2)
(м/с2)
(м/с2)
(м/с2)
Розраховані значення зводимо в таблицю 2.5
Таблиця 2.5 - Залежність прискорення автомобіля Ja (м/с2 ) від частоти обертання колінчастого валу ne(об/хв)
Ja1 Ja2 Ja3 Ja4 Ja5
1,066 1,079 0,861 0,551 0,249
1,104 1,118 0,893 0,573 0,261
1,133 1,148 0,917 0,588 0,267
1,154 1,168 0,932 0,596 0,269
1,167 1,179 0,939 0,597 0,266
1,171 1,181 0,937 0,592 0,258
1,166 1,173 0,927 0,580 0,245
1,154 1,157 0,908 0,561 0,227
1,132 1,131 0,881 0,536 0,204
1,103 1,095 0,845 0,504 0,177
1,064 1,051 0,801 0,465 0,144
1,018 0,997 0,749 0,419 0,107
0,963 0,934 0,688 0,367 0,065
0,899 0,862 0,619 0,308 0,018
0,827 0,779 0,541 0,242 -0,034
0,747 0,689 0,455 0,169 -0,091
Графік прискорень приведений на (лист. 1)
2.8 Графік часу і шляху розгону
Час розгону автомобіля визначають для кожного інтервалу швидкостей:
Графіки часу t=f (Va) і шляху розгону S=f (Va) автомобіля будують, використовуючи графік прискорень автомобіля графо – аналітичним методом табл.2.6.
Приклад для одного значення
Таблиця 2.6 - Графіки часу t=f (Va) і шляху розгону S=f (Va) автомобіля
Інтервали швидкостей Швидкість в кінці інтервалу Vaі, м/с Прискорення в кінці інтервалу Jaі, м/с2 Час розгону в інтервалі tі, с Сумарний час розгону ∑ tі, с Шлях розгону в інтервалі Sі, м Сумарний шлях розгону ∑ Sі, м
1 0,556 1,066 1,043 2,024 0,28 1,363
2 0,778 1,104 0,205 0,137
3 1,223 1,154 0,394 0,394
4 1,667 1,171 0,382 0,552
5 1,597 1,148 2,782 5,563 2,221 5,248
6 1,951 1,168 0,153 0,271
7 2,306 1,179 0,303 0,645
8 2,661 1,181 0,301 0,748
9 2,542 0,917 5,544 12,619 7,046 17,199
10 3,107 0,932 0,611 1,726
11 3,672 0,939 0,604 2,047
12 3,951 0,940 0,297 1,132
13 4,077 0,588 13,867 29,039 28,268 58,487
14 4,663 0,593 0,496 2,168
15 4,983 0,596 0,538 2,595
16 5,889 0,597 1,519 8,257
17 6,0 0,278 43,165 187,704 129,495 2221,604
18 13,309 0,245 27,950 269,843
19 19,572 0,144 32,2 529,38
20 25 0,05 55,389 1234,399
Сумарний час і сумарний шлях розгону автомобіля до швидкості і-го інтервалу Vaі визначають за допомогою сумування часу і шляху розгону на всіх інтервалах швидкостей виходячи з того, що :
Приклад для одного значення
S = S1 + S2 + S3 + S4 + = 0.28 + 0.137 + 0.394 +0.552= 1.363
T = t1 + t2+ t3+ t4 = 1.043 + 0.205 + 0.394 + 0.382 = 2.024
2.9 Паливно-економічна характеристика
При курсовому проектуванні двигуна зовнішню швидкісну характеристику двигуна, який проектується, будують по емпіричним формулам, які забезпечують достатню ступінь точності.
Показником паливної економічності є загальні витрати пального, віднесені до пройденого шляху або до величини транспортної роботи. Залежність витрат пального від швидкості руху автомобіля при сталому русі називають паливно-економічною характеристикою.
Витрати палива gs визначають за слідуючою формулою, л / 100:
qs = qN ∙ Kоб ∙KМ ∙ ( Pψ + Pn ) / (3.6 ∙ 104 ∙ ήтр ∙ ρ) (2.17)
де gN – ефективні витрати пального двигуном при максимальній потужності, (г / кВт ∙ г), для карбюраторних двигунів = 340 г /кВт год ;
Kоб – коефіцієнт, що враховує зміну питомих витрат пального двигуном
ήтр – ККД трансмісії автомобіля;
ρ – густина пального, г / см3;
Pψ – сила опору дороги, Н;
Pn - сила опору повітря, Н.
2.10 Експлуатаційні властивості спроектованого автомобіля
2.10. 1 Гальмові властивості автомобіля
Для оцінки гальмових властивостей автомобіля використовуються показники:
- шлях гальмування Sг, м
, (2.18)
де va - швидкiсть автомобiля, з якої починається гальмування (встановлюється згiдно вимог до випробувань гальмових систем);
- кут нахилу полотна дороги;
f - коефiцiєнт опору коченя колiс;
- коефiцiєнт зчеплення колiс з полотном дороги;
g = 9,81 м/с2 - прискорення сили ваги.
(м)
- уповiльнення jc , м/с2
(2.19)
(м/с2)
Значення , , відповідають показникам рівної ділянки дороги з сухим цементобетонним або асфальтним покриттям.
Отримані значення Sг i jc порівнюють з вимогами “Правил дорожнього руху України” i роблять висновок про ефективність гальмової системи i вiдповiднiсть діючим вимогам.
2.10.2 Стійкість автомобіля
Поперечна стійкість автомобіля оцінюється за величиною критичної швидкості автомобіля під час руху по криволiнiйнiй траєкторії згідно з умовами бічного перекидання vпер i заносу vз:
(2.20)
(2.21)
де R - радiус кривизни полотна дороги в планi, м;
В - ширина колiї автомобiля, м;
- висота центра мас автомобiля, м;
- коефiцiєнт зчеплення (асфальт, асфальтобетон).
Розрахунки значень vпер i vз проводяться для значень R (20, 40, 60, 80, 100м). Резкльтати розрахунків представлено в (табл. 2.7) Пiсля отримання значень vпер і будуємо графiк залежностi vпер = f(R) i vз = f(R) (рис. 2.1).
Таблиця 2.7 - Стійкість автомобіля
Параметри Радіус повороту
20 40 60 80 100
Швидкість перекидання 8,3 13,2 15,2 17,6 20,2
Швидкість заносу 7,9 11,5 14,3 15,7 17,8
Рисунок 2.1 – Показники стійкості автомобіля
2.10.3 Керованiсть автомобіля
Керованiсть автомобiля визначається мірою вiдповiдностi траєкторiї його руху положенню керованих колiс. Її оцiнюють критичними швидкостями руху по боковому ковзанню vкер i по відведенню vз колiс, а також радiусом повороту автомобiля Rе.
Критична швидкiсть з умов керованостi дорiвнює:
(2.22)
де - коефiцiєнт зчеплення шин з дорогою (розрахункове значення 0,4);
f - коефiцiєнт опору коченню коліс ( =0,02);
L - повздовжня база автомобіля, м;
- середній кут повороту керованих коліс автомобіля, м.
Графiк залежностi vкері = f( ) (рис. 2.2) будується після обчислення Vкер і при значеннях = 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40°.
Пiд час руху автомобіля зi швидкістю більшою, ніж vкер , керованi колеса будуть ковзати в поперечному напрямi i поворот їх на ще більший кут не приведе до зміни загального напрямку руху. Результати розрахунків заносимо в табл. 2.8
Рисунок 2.2 – Залежність швидкості автомобіля від кута повороту
Радіус повороту автомобіля дорівнює:
(2.23)
де кути бокового відведення відповідно передніх i задніх коліс, град;
- бокові сили, якi діють на колеса відповідно передньої i задньої осей автомобіля, H;
- коефіцієнти опору відведення одного одинарного колеса відповідно передньої i задньої осі, H/град (для колеса легкового автомобіля значення дорівнює 500...1000 H/град, вантажного автомобіля - 800...1500 H/град).
Рисунок 2.3 – Залежність радіуса повороту від кута повороту
керованих коліс
Граничні значення бокових сил, при яких колеса котяться без бокового ковзання
(2.24)
де Gi – навантаження на вісь.
(град);
(град).
Після визначення кутів бокового відведення коліс i обчислюємо радіус повороту автомобіля, що проектується, з еластичними колесами (Rе), з радіусом повороту автомобіля з жорсткими (в бічному напрямі) колесами (R), який дорівнює:
Rж=L/tg (2.25)
Результати розрахунків заносимо в табл. 2.8
Таблиця 2.8 - Керованiсть автомобіля
Параметри Кут повороту
5 10 15 20 25 30 35 40
Критична
швидкість 11,8 10,4 8,3 7,8 6,7 5,9 5,2 4,6
Радіус повороту
24,22 14,38 10,1 7,73 6,17 5,09 4,27 3,6
Радіус повороту
35,4 17,6 11,56 8,52 6,65 5,37 4,43 3,69
Аналізуючи табл. 2.8 можна зробити висновок, що спроектований автомобіль має недостатню повороткість так як Rе < R.
2.4. Плавність ходу автомобіля
Плавність ходу автомобіля при його коливаннях оцінюється:
- частотою вільних коливань пiдресорених мас;
- частотою вільних коливань непiдресорених мас;
- прискоренням пiдресорених мас;
- швидкістю зміни прискорення пiдресорених мас.
Частота вільних коливань пiдресорених мас автомобіля може бути визначена з виразу:
п = , <с-1] (2.26)
де fст - статичний прогин підвіски, м.
Для вантажних автомобілів і міських автобусів приймають fст = 0,08...0,13 м, при цьому більші значення приймають для передньої підвіски, менші - для підвіски задніх коліс вантажних автомобілів.
У сучасних легкових автомобiлiв для передньої пiдвiски ст =0,15...0,25 м, для задньої пiдвiски ст =0,12...0,18 м. Для міжміських автобусів ст = 0,12…0,18 м.
Плавність ходу можна вважати задовільною, якщо:
п = 0,8...1,3 Гц - для легкового автомобіля;
п = 1,2...1,8 Гц - для вантажного автомобіля.
(Гц).
Частота вільних коливань непiдресорених мас автомобіля дорівнює:
(2.27)
де Cш - сумарна радіальна жорсткість шин моста, H/м;
mм - маса моста, кг.
Жорсткість однієї шини визначити за залежністю:
(2.28)
де Gш max - максимальне припустиме навантаження на шину, H;
Дв - зовнішній діаметр шини при максимальному тиску без навантаження, м;
гс - статичний радіус шини при максимальному тиску i навантаженні, м.
(H/м);
(Гц).
Для задовільнення вимог плавності ходу автомобіля частота вільних коливань його непiдресорених мас повинна бути:
н = 8...12 Гц - для легкових автомобілів;
н = 6,5...9 Гц - для вантажних автомобілів.
Під час руху автомобіля по дорозі, яка має нерівності, він здійснює вимушені коливання, частота i амплітуда яких залежить від швидкості руху автомобіля, висоти i довжини хвиль нерівностей на дорозі.
Частота вимушених коливань в цьому випадку дорівнює:
(2.29)
де Va – максимальна швидкість руху автомобіля, м/с;
S - довжина хвилі нерівності на дорозі, м (Sм=0,5...5м).
Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.3
Таблиця 2.3 - Плавність ходу автомобіля
Параметри Довжина хвилі нерівності
0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5
Частота вимушених коливань 50 25 16,7 12,5 10 8,33 7,14 6,25 5,56 5
Під час руху автомобіля можуть виникнути резонансні явища:
- низькочастотні - п = в ;
- високочастотні - н = в .
В підвісці проектованого автомобіля на всьому діапазоні швидкості резонансні явища не виникають.
Рисунок 2.4 – Залежність довжини хвилі нерівності від частоти вимушених
коливань
2.8 Висновки
Отже, після тягового розрахунку автомобіля і аналізу тягово-швидкісних властивостей та паливної економічності можна стверджувати, що даний прототип автомобіля має кращі показники динамічності, економічності та є більш безпечним в дорожніх умовах.
3 Конструювання і розрахунок зчеплень
3.1 Призначення, вимоги та класифікація існуючих елементів розроблювальної конструкції
Зчеплення призначене для:
- відключення двигуна від трансмісії при переключенні передач, різкому гальмуванні;
- плавного з’єднання двигуна із трансмісією при рушанні з місця;
- захисту двигуна і трансмісії від перевантаження;
- передачі крутного моменту від двигуна на коробку передач.
Вимоги до зчеплення :
- передача крутного моменту від двигуна до трансмісії;
- плавність і повнота включення;
- чистота включення;
- мінімальний момент інерції ведучих елементів;
- відведення теплоти від поверхонь тертя;
- запобігання руйнувань трансмісії від динамічних навантажень;
- підтримання натискного зусилля в заданих межах;
- мінімальні затрати фізичних зусиль на керування;
- врівноваженість.
Зчеплення класифікують:
- по характеру роботи: постійно – замкнуті і постійно – розімкнуті;
- по характеру зв’язку між веденими елементами: гідравлічне, електромеханічне, фрикційне;
- по типу привода: з механічним, з гідравлічним, з комбінованим приводом ( пневматичним, пневмо – гідравлічним, електромеханічним, електровакуумним );
- по способу керування: пневматичне ( ручне або ножне, з підсилювачем і без підсилювача), автоматичне;
- по формі елементів тертя: спеціальне конусне, дискове ( одно, дво, та багатодискове – з сухими дисками або з дисками у масляній ванні).
Принцип дії зчеплення оснований на використанні сил тертя, які виникають між дисками. Ведучі диски зчеплення сприймають від маховика крутний момент двигуна, а ведені диски передають цей момент двигуна первинному валу коробки передач. Натискна конструкція (12 натискних пружин) забезпечують щільне притиснення ведучих і ведених деталей зчеплення для створення необхідного моменту тертя. Крутний момент від ведучих деталей передається на ведені за рахунок сил тертя.
3.2 Обгрунтування вибраного варіанту
Застосовувані на сучасних автомобілях фрикційні зчеплення мають високу надійність; простоту й технологічність конструкції; довговічність, погоджену з терміном служби інших механізмів трансмісії; малу трудомісткість технічного обслуговування при експлуатації; легкість керування, що не вимагає значної витрати фізичної сили; плавність зміни переданого моменту при включенні; сталість теплового режиму при роботі (забезпечують відвід тепла від його деталей); мінімальний моментом інерції ведених деталей зчеплення і пов'язаних з ним деталей трансмісії; гарну врівноваженість; сталість натискного зусилля незалежно від ступеня зношування тертьових поверхонь. Крім того, фрикційні зчеплення повинні забезпечувати зменшення вібрацій і резонансних коливань, переданих від двигуна, а також зберігати коефіцієнт тертя при зміні температури.
Стандартний тип зчеплення - сухе, однодискове, із пружним веденим диском, оснащеним гасителем крутильних коливань, і з діафрагменої натискною пружиною. Привід включення від педалі до вилки виконаний гідравлічним.
Власне зчеплення складається із двох основних частин: натискного диска в зборі з кожухом і веденим диском, поміщених у відлитий з алюмінієвого сплаву картер.
Натискний диск з'єднаний з кожухом трьома сталевими пластинами. Вони розташовані тангенціально й прикріплені однією стороною до кожуха, а другою - до натискного диска таким чином, щоб при передачі крутного моменту від маховика до диска пружини працювали на розтяг.
Завдяки пружним властивостям пластин, натискний диск може переміщатися в поздовжньому напрямку, тобто до маховика (при включенні зчеплення) або від маховика (при вимиканні зчеплення).
Ведений диск при монтажі зчеплення своєю маточиною надівається на шліци первинного вала. Його робоча поверхня з наклепаними на неї по обидва боки фрикційними накладками міститься між маховиком і натискним диском, а маточина має можливість переміщатися по шліцах первинного вала коробки передач. При натисканні на педаль, коли пружина, опираючись на обернене до маховика опорне кільце, вигинається у зворотну сторону, її зовнішній край відходить від маховика, припиняючи тиск на натискний диск. За допомогою трьох фіксаторів пружина, з'єднана з натискним диском, відводить його від веденого диска .
Завдяки своїй формі й установці між опорними кільцями діафрагмена пружина при відсутності зовнішнього впливу навантажує натискний диск, стискаючи ведений між ним і маховиком. При цьому крутний момент від маховика й постійно пов'язаного з ним через кожух зчеплення й сполучені пластини натискного диска передається через ведений диск на первинний вал і далі через шестерні коробки передач. карданну передачу й задній міст підводиться до ведучих коліс.
Вимикання зчеплення здійснюється переміщенням центральної частини діафрагменої пружини убік маховика; зовнішня частина пружини при цьому віддаляється від нього й, захоплюючи за собою натискний диск, звільняє ведений від передачі крутного моменту, роз'єднуючи трансмісію.
Для усунення передачі крутильних коливань колінчатого вала на коробку передач і для зменшення пікових напруг в елементах силової передачі, виникаючих при різкій зміні швидкісного режиму, ведений диск з'єднаний з маточиною за допомогою гасителя коливань (демпфера). Цей вузол складається із пружної муфти із шістьома пружинами й фрикційним елементом.
Останній складається із двох фрикційних кілець, між поверхнями яких затиснутий фланець маточини й кільцевої пружини стискаючого кільця для забезпечення необхідного моменту тертя.
Крутний момент двигуна передається від фрикційних накладок і через заклепки веденому диску й далі до маточини веденого диска через демпферні пружини. При зміні переданого крутного моменту відбуваються кутові переміщення веденого диска щодо його маточини; напрямки цих переміщень взаємно протилежні, тому демпферні пружини, через які передається обертання, стискуючись і розтискаючись, поглинають частину енергії крутильних коливань.
Фрикційний елемент, що є сухою дисковою муфтою, має певний момент тертя, у результаті якого виключаються резонансні коливання й частина поглинаючої енергію крутильних коливань перетворюється в теплову, яка розсіюється в навколишньому середовищі.
3.3 Вибір типу і конструктивної схеми зчеплення.
При виборі і обґрунтуванні конструкцій зчеплення для проектованого автомобіля варто звернути особливу увагу на забезпечення таких вимог, як плавність включення, повне вимикання "чистота", довговічність роботи, зручність і легкість керування. Для цього потрібно виходити з критичної оцінки існуючих конструкцій вітчизняних і закордонних зчеплень і враховувати умови роботи зчеплення.
Для автомобілів, умови роботи яких вимагають частого користування зчепленням (міські умови, робота в кар'єрах, короткі відстані й ін.), можуть бути застосовані гідравлічні або електродинамічні типи зчеплень.
Визначення розмірів поверхонь тертя припускає розрахунок зовнішнього і внутрішнього діаметрів фрикційних накладок веденого диска зчеплення.
Максимальний статичний момент, переданий зчепленням за рахунок сил тертя і який попереджує проковзування його робочих частин, визначається по залежності
( 3.1 )
Для різних типів накладок коливаються в межах від 0,2 до 0,5. Для фрикційної накладки по чавуну, згідно ГОСТу 12238–66, розрахунковий коефіцієнт тертя = 0,5;
– коефіцієнт запасу зчеплення. Його величина вибирається в залежності від типу і призначення автомобіля (табл.3.1).
Розміри фрикційної накладки веденого диска зчеплення визначаються по емпіричній залежності
мм ( 3.2 )
де – коефіцієнт експлуатаційного режимові зчеплення, приймається по табл.2.1;
– зовнішній діаметр фрикційної накладки веденого диска, см;
– максимальний крутний момент двигуна, Н∙см (кгс∙см).
Приймаємо зовнішній діаметр фрикційної накладки веденого диска Dз = 300 мм.
У практиці проектування зовнішній діаметр веденого диска зчеплення для однодискових муфт вибирається в межах:
- для легкових автомобілів – мм
- для вантажних автомобілів – мм.
Таблиця 3.1 - Значення коефіцієнта запасу зчеплення та коефіцієнта експлуатаційного режиму зчеплення в залежності від типу і призначення автомобіля
Тип автомобіля Легковий Вантажний Автобус, автомобіль–тягач
1,3...1,75 1,6...2,0 2,0...3,0
0,46 0,525 0,725
Внутрішній діаметр фрикційної накладки приймається рівним
мм ( 3.3 )
Середнє значення радіуса тертя визначається по формулі
мм ( 3.4 )
Визначення повного притискного зусилля можна виконати по залежності
Н ( 3.5 )
де – коефіцієнт тертя.
Число поверхонь тертя дорівнює подвоєній кількості ведених дисків муфти зчеплення (для однодискових – 2, для дводискових – 4).
Для встановлення правильності вибору основних розмірів диска зчеплення, його перевіряють по припустимих питомих тисках, які можна визначити по формулі
кгс/см2 ( 3.6 )
Припустимі значення питомих тисків для фракційних матеріалів на основі азбесту повинні знаходитися в межах 150…300 кПа (1,5…3,0 кгс/см2) і для металокерамічних накладок 1000…1500 кПа (10…15 кгс/см2). Необхідно також мати на увазі, що для фрикційних дисків, у яких мм, потрібно вибирати менші значення з метою зниження швидкості буксування на периферії.
Розрахунок натискних пружин
Визначаємо діаметр пружини , та діаметр дроту , з якого вона виготовлена, напружень і максимальної її деформації .
Діаметр циліндричної пружини = 29мм. Діаметр дроту пружини приймаємо рівним 4,5 мм.
При периферійному розміщенні натискних пружин їх число необхідно приймати кратним кількості важелів вимикання. Мінімальне число пружин – 3.
Число пружин пов'язане з розмірами зчеплення (зовнішнім його діаметром ).
Зусилля на кожну пружину при периферійному розташуванні визначається
= = 433.4 (Н) < <Р] = 700 Н, ( 3.7 )
де = 12 – число пружин механізму зчеплення.
Максимальні напруження в циліндричних пружинах при вимиканні зчеплення на 15...25% перевищуємо робочі напруження, тому розрахункова формула має такий вигляд:
= = 652,53 (МПа) < <τ] = 750 ( 3.8 )
де = 1,25 – поправочний коефіцієнт, що враховує вплив кривизни витків пружини і залежний від відношення = 6.
Максимальна деформація пружини визначається по формулі
= 0,00387(м) ( 3.9 )
де = 80000 МПа – модуль пружності при зсуві.
Для забезпечення нормальної експлуатації зчеплення необхідно, щоб при повністю виключеному зчепленні між витками пружини залишався зазор не менший = 1 мм. Повне число витків повинне бути на два витки більше робочих, тому що крайні витки підгинаються і шліфуються.
Довжина спіральної циліндричної пружини у вільному стані (без навантаження) визначається по формулі
=4,5∙11 +1∙8+3,9 = 61,4(мм) ( 3.10 )
Приймаємо довжину пружини l = 63,5 мм.
Показники довговічності або зносостійкості механізму зчеплення оцінюються по питомій роботі буксування і температурі нагрівання при рушанні з місця.
Робота буксування, що не залежить від плавності включення, дорівнює
( 3.11 )
де – число обертів колінчатого вала двигуна за хвилину при включенні зчеплення (рекомендується приймати 800 об/хв);
– момент інерції автомобіля, приведений до вала зчеплення;
– момент інерції обертових мас двигуна;
– коефіцієнт запасу зчеплення.
Момент інерції поступально рухомих і обертальних мас автомобіля, приведений до колінчатого вала двигуна, визначається по формулі
( 3.12 )
де – повна вага автомобіля, Н (кгс);
– кінематичний радіус колеса, м;
– передаточне число головної передачі;
– передаточне число першої ступіні коробки передач.
Питома робота буксування зчеплення визначається
( 3.13 )
де – сумарна поверхня тертя накладок зчеплення.
Нагрівання деталей зчеплення при одному включенні (нехтуючи випромінюванням) визначається по наступній формулі:
( 3.14 )
де – коефіцієнт, що враховує, яка частина роботи тертя сприймається диском зчеплення. Для натискного диска і маховика при однодисковому зчепленні .
Чисельні значення питомої роботи буксування і температури нагрівання при рушанні з місця на нижчих передачах не повинні перевищувати наступних значень (для одного включення) табл.3.2.
Таблиця 3.2 – Максимальні чисельні значення питомої роботи буксування і температури нагрівання при рушанні з місця
Для одиночних автомобілів 1 10 10
Привід керування зчепленням розраховується після обґрунтування і розробки його конструктивної схеми.
При проектуванні привода зчеплення необхідно забезпечити правильний підбір основних розмірів важелів і деталей, які впливають на зручність і легкість керування муфтою зчеплення.
Вибір передаточного числа привода повинний виконуватись з урахуванням наступних вимог:
– повний хід педалі зчеплення не повинний перевищувати 180 мм для вантажних автомобілів;
– вільний хід педалі повинний складати – 20...35 мм;
– зазор між вижимною муфтою і натискними важелями повинний бути рівний 2…4 мм, зазор у кожній парі поверхонь тертя 0,75…1,0 мм;
– максимальне зусилля натискання ( ) на педалі при вимиканні зчеплення не повинне перевищувати 200 Н для вантажних автомобілів.
Передаточне число (силове) привода зчеплення
( 3.15 )
Для механічних, гідравлічних приводів .
Передаточні відношення приводів зчеплень сучасних автомобілів знаходяться в межах 30...45.
Використання приведених залежностей дає можливість вирішити питання про конструктивні розміри окремих деталей і загальній кінематиці привода зчеплення. При призначенні перерізів і конфігурації деталей привода особливу увагу варто звертати на твердість важелів, тяг, валиків і інших конструктивних елементів, які впливають як на величину ходу педалі, так і на частоту включення і вимикання зчеплення.
Розрахунок гасителя крутильних коливань полягає у визначенні напруг кручення пружини гасителя.
( 3.16 )
( 3.17 )
де ; .
– зусилля, що діє на одну пружину, Н;
– діаметр дроту пружини, мм;
– середній діаметр пружин, мм.
Повне число витків пружини приймають Момент попереднього затягування пружин гасителя
( 3.18 )
Допустиме напруження кручення у пружинах приймають рівним 650...800 МПа (6500...8000 кгс/см2).
Перевірка міцності елементів веденого диска зчеплення і привода виробляється відповідно до основних положень теорії міцності.
Напруження кручення по внутрішньому діаметру шліцьового вала (первинного вала коробки передач) рівні
( 3.19 )
де – діаметр вала в небезпечному перерізі, см.
Напруження зминання шліців дорівнює
( 3.20 )
де і – зовнішній і внутрішній діаметр шліцевого вала;
– довжина сполучення шліцевого з'єднання;
– число шліців;
– коефіцієнт точності прилягання шліців;
– сила, що діє на шліци.
Напруження зрізу шліців дорівнює
( 3.21 )
( 3.22 )
де – ширина шліца.
Напруження виконаних конструкцій, виготовлених зі сталей 40Х, 18ХГТ, 30ХГТ, 12ХНЗА складають
на кручення – = 100...120 МПа (1000...1200 кгс/см2);
на зминання – = 60 МПа (600 кгс/см2);
на зріз – = 30 МПа.
Шліци вибираються за ГОСТом – 6033–51 – евольвентні і ГОСТом – 1139–58 – прямозубі.
Ведений диск з'єднується з маточиною заклепками, рідше – болтами. Заклепки розраховують на зріз і зминання, болти, крім цього, – на розтягання. Напруження зминання визначається
( 3.23 )
і зрізу
( 3.24 )
де і – число заклепок і їхній діаметр;
– відстань від центра вала до осей заклепок;
– товщина веденого диска.
Аналогічно розраховують заклепки, які кріплять фрикційні накладки до веденого вала. Напруження на зминання допускаються до 10 МПа, (100 кгс/см2); а на зріз – до 6 МПа (60 кгс/см2).
Деталі приводу зчеплення розраховуються на дію максимального зусилля натискання на педаль, прийнятого рівним 400 Н, а деталі, розташовані після обмежувача – на силу натискних пружин при виключенні зчеплення.
4. Висновки по проекту (порівняльна технічна характеристика)
Ефективність використання автотранспортних засобів залежить від досконалості організації перевізного процесу й властивості автомобілів зберігати в певних межах значення параметрів, які характеризують їх здатність виконувати необхідні функції. У процесі експлуатації автомобіля його функціональні властивості поступово погіршуються внаслідок зношування, корозії, ушкодження деталей, утоми матеріалу, з якого вони виготовлені й ін. В автомобілі з'являються різні несправності (дефекти), які знижують ефективність його використання. Для попередження появи дефектів і своєчасного їхнього усунення автомобіль піддають технічному обслуговуванню й ремонту.
Виконанню робіт з технічного обслуговування й ремонту автомобіля передує оцінка його технічного стану (діагностування). Діагностування при технічному обслуговуванні проводять для визначення його необхідності й прогнозування моменту виникнення несправного стану шляхом зіставлення фактичних значень параметрів, вимірюваних при контролі, із граничними. Діагностування при ремонті полягає в знаходженні несправності й установленні методу ремонту й обсягу робіт при ремонті, а також перевірці якості виконання ремонтних робіт. Своєчасні технічне обслуговування й ремонт рухомого складу автомобільного транспорту дозволяють підтримувати автомобільний парк країни в справному стані.
Питомі витрати на технічне обслуговування й ремонт за термін служби автомобіля в кілька разів перевищують витрати на його виготовлення. Особливо велика трудомісткість цих робіт.
Широке застосування прогресивних технологічних процесів й автоматизованого устаткування дозволяє підвищити якість ремонту й знижує його собівартість.
В конструкції автомобіля ГАЗ – 53Б були закладені прогресивні технічні рішення, які відповідали тодішньому рівню автомобілебудування і які забезпечували високі експлуатаційні показники , економічність та надійність автомобіля. Але в даний час тодішні технічні рішення та експлуатаційні показники не відповідають вимогам. Тому потрібно вдосконалювати та розробляти нові вузли та агрегати автомобіля. Повна реалізація цих якостей вдосконалення залежить від дотримання правил експлуатації і догляду за автомобілем.
Для забезпечення бездоганної роботи усіх вузлів автомобіля слід використовувати запасні частини заводського виробництва.
На автомобілі ГАЗ – 53Б можна встановлювати сучасні агрегати і прилади , які б забезпечували нормальну роботу , що полегшує керування автомобілем, дозволяє значно підвищити рівень праці та знизити собівартість транспортної роботи .
В даному курсовому проекті пропонується покращення конструкції автомобіля, зміна деяких деталей в вузлах та агрегатах авто.
Список використаних джерел
1. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Автомобільні засоби» студентам заочного відділення спеціальності 1505 «Автомобілі та автомобільне господарство». Вінниця ВПИ 1991р. – 71с. під ред. Кашин В.В. , Ковальчук В.П., Севостьянов С.М.
2. Автомобіль. Анализ конструкций , елементи разчета. Осепчугов В. В., Фрункин А. К., - М. Машиностроение , 1989 – 306с.
3. Методические указания к курсовому проекту по дисциплине «Автомобили». Конструирование и расчет трансмисии автомобиля. Под ред. Порсятковский В.А., Скопний В.В., Кишинев 1978 – 48.
4. Справочник техника-конструктора. Под ред. Сомоволова я. А. Киев «Техніка» 1988, 582с.
Додатки
Дата добавления: 23.10.2014
|
 19. Курсовий проект - Електрифікація технологічних процесів у кормоцеху для свиноферми | AutoCad
Вступ
1. Технологічна частина
2. Розрахунок вентиляції
3. Розрахунок електричного освітлення
4. Розрахунок і вибір апаратів керування та захисту
5. Розрахунок і вибір силових і освітлювальних ел. проводок
6. Розрахунок електричних навантажень
7. Заходи по компенсації реактивної потужності
8. Основні технічно-економічні показники
9. Заходи з безпеки праці
Висновки
Використана література
Графічна частина:
Технологічна схема кормоцеху для свиноферми
План кормоцеху з нанесенням електро-силового обладнання
Електрична принципова схема керування подрібнювачем ИКМ-Ф-10
Електрична принципова схема керування змішувачем С-12.
Перелік технологічного обладнання кормоцеху:
В даній бакалаврській роботі проведено електрифікацію виробничих процесів кормоцеху для свиноферми. Зроблено розрахунок і вибір технологічного обладання кормоцеху. Розраховано електричне освітлення, вентиляцію. Проведено вибір та розрахунок пускозахисної апаратури, силової і освітлювальної проводок. Розроблені заходи по компенсації реактивної потужності та проведено розрахунок електричних навантажень. Визначили втрати при пуску електричного двигуна, які відповідають вимогам і забезпечують нормальну роботу як споживачів лінії, так і пускозахисної апаратури. Всі розрахунки були проведені згідно методики і норм проектування , які приведені у використаній літературі.
Дата добавления: 30.01.2015
|
20. Курсовой проект - Опалення промислової будівлі м. Черкаси | AutoCad
Вихідні дані
Тепловий режим будівлі
1.1 Теплотехнічний розрахунок та бідбір огороджувальних конструкцій
1.2 Розрахуное тепловтрат в приміщеннях
1.3 Розрахунок теплонадходжень в холодний період року
1.4 Тепловий баланс приміщень для холодного періоду року та розрахунок теплової потужності системи опалення
Техніко-економічне обгрунтування та вибір основної і
чергової системи опалення та системи теплопостачання
калориферів
Гідравлічний розрахунок системи опалення та теплопостачання калориферів
Розрахунок та підбір опалювальних приладів
Література
Дата добавления: 04.03.2015
|
21. КП Цех для производства мелких и средних размеров деталей | Компас
Условия производства: Среднесерийное производство.
1.1. Исходные данные
1.2. Приведенная производственная программа выпуска
1.3. Выбор режимов работы и определение фондов времени
2. Технический проект
2.1. Определение объемов работ и укрупненное нормирование
затрат времени
2.2. Определение количества станков
2.3.Определение персонала
2.4. Определение площадей
2.5. Формирование участков механообработки
3. Проектирование вспомогательных подразделений цеха
3.1.1. Определение потребности в инструменте
3.1.2. Инструментально-раздаточная кладовая
3.2. Склады производственного назначения
3.2.1. Склад заготовок и материалов
3.2.2. Склад готовых деталей
3.3. Транспортная служба цех
3.3.1. Определение грузопотоков
3.3.2. Выбор транспортных средств, определение количества
3.4. Технический контроль
3.4.1. Состав и размещение пунктов контроля
3.4.2. Определение персонала, оборудования и площадей
3.5. Сбор и переработка отходов производства
3.5.1. Виды отходов и грузооборотов отходов
3.5.2. Выбор средств транспортирования и сбора отходов
3.6. Приготовление, задача и утилизация СОЖ
3.6.1. Виды применяемой СОЖ и требования к ее использованию
3.6.2. Потребность в СОЖ
4. Проектирование служебно-бытовых подразделений цеха
4.1. Состав служб управления и их площади
4.2. Состав санитарно- гигиенических помещений и их площади
4.3. Состав служб быта и их площади
Заключение
Литература
Дата добавления: 10.03.2015
|
 22. Дипломний проект - Газопостачання житлового мікрорайону Молодіжній в м.Слов'янск Донецької області | AutoCad
Вступ
I .Газопостачання житлового мікрорайону Молодіжний в м.Слов’янськ Донецької області
1.1.Вихідні дані.
1.2.Кліматологічні дані.
1.3.Визначення кількості жителів.
1.4.Розрахунок газоспоживання.
1.4.1.Визначення річних витрат газу на комунально-побутові потреби.
1.4.2.Визначення годинних витрат газу на комунально-побутові потреби.
1.4.3.Визначення годинних витрат газу на потреби теплопостачання.
1.4.4.Визначення річних витрат газу на потреби теплопостачання
1.4.5.Розрахункові витрати газу в населеному пункті.
1.5.Визначення кількості ГРПБ.
1.5.1.Вибір системи газопостачання.
1.5.2.Газорегуляторний пункт ГРПБ.
1.5.3.Технічні характеристики.
1.5.4.Устаткування ГРПБ.
1.6.Гідравлічний розрахунок системи газопроводів.
1.6.1.Газопроводи середнього тиску.
1.6.2.Газопроводи низького тиску.
1.7.Газопостачання житлового будинку.
1.7.1.Визначення розрахункових витрат газу.
1.7.2.Гідравлічний розрахунок газопроводів.
1.8.Тепломеханіка.
1.8.1.Загальна частина
1.8.2.Газопроводи високого та низького тиску.
1.8.3.Внутрішнє газове обладнання в теплогенераторній
1.8.4.ГРПШ
1.8.5.Вузол обліку витрати газу.
1.8.6.Захист від корозії підземних і надземних газопроводів.
1.8.7.Охорона праці і техніка безпеки
II. Опалення
2.1.Вихідні дані
2.2.Скорочена характеристика будівлі
2.3.Розрахунок тепловтрат
2.4.Гідравлічний розрахунок трубопроводів в системі опалення
2.5.Розрахунок площі опалювальний приладів
III. Економіка
3.1.Паспорт проекту з газопостачання житлового мікрорайону Молодіжний в м.Слов’янськ Донецької області
3.2.Розрахунок техніко-економічних показників системи газопостачання
IV. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
4.1.Виробнича санітарія
4.1.1.Основні заходи і засоби санітарно-гігієничного обслуговування будівельників-монтажників при організації даного буд.майданчика
4.1.3.Вибір системи освітлення
4.2.Техніка безпеки
4.2.1.Основні причини травматизму
4.2.2.Небезпечні зони на будівельному майданчику
4.2.3.Вибір стропуючих пристроїв
4.2.4.Розрахунок захисту від блискавки
4.2.5.Безпечні методи гідравлічного випробування
4.3.Пожежна безпека
4.3.1.Визначення категорії виробництва по вибухо- та пожежонебезпеці ГРПБ
4.3.2.Протипожежні заходи на будівництві
4.4.Цілі,завдання та організаційна структура цивільного захисту
4.5.Можливі НС,які можуть виникнути на об’єкті,що проектується в мирний та воєнний час
4.6.Основні заходи захисту населення та території
4.7.Заходи по забезпеченню проведення Р та ІНР
4.8.Довгострокове прогнозування та визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО
V. Технологія та організація будівництва
5.1.Проект виробництва робіт
5.2.Відомість підрахунку об’єму робіт
5.3.Визначення витрат,машинного часу і тривалості робіт
5.4.Побудова сітьового графіка
5.5.Побудова календарного графіка
5.6.Проектування будівельного ген.плану
VI. Захист від корозії
6.1.Вихідні дані
6.2.Корозія поліетиленових труб
6.3.Біологічна корозія
6.4.Захист поліетиленових труб від корозії
Перелік використаної літератури
Дата добавления: 18.03.2015
|
23. ГС Проект дахової газової котельні потужністю 1152 кВт | AutoCad
Відповідно до розрахункових значень теплового навантаження системи опалення передбачено встановлення дахових модулів ВПМ «КОЛВІ-192 ТД» (6 шт.) Характеристика котлів: - потужність по газу - 1152 кВт ; (0,99 Гкал/год); - номінальна витрата палива: газу – 131,4 м³/год; - максимальна температура води 85С; - мінімальна температура води 65С; - максимальний робочий тиск газу 1,96 кПа.; - максимальний робочий тиск води в котлі 0,3 Мпа; - мінімальна температура вихідних газів 110С; - коефіцієнт корисної дії - 92%. - паливо газ. Крім водогрійних модулів в приміщенні котельні встановлюються мережні насоси системи опалення, підмішувальні (рециркуляційні) насоси, підживлювальні насоси - існуючі та інше допоміжне обладнання. Газопостачання котельні запроектовано від газопроводу середнього тиску. Для зниження тиску газу використовується шафний газорегуляторний пункт,який розміщений на стіні котельні ВОГ- G65.01.03. На вводі газопроводу середнього тиску (безпосередньо у приміщенні перед ВОГом), проектом передбачається встановлення швидкодіючого нормально-закритого електромагнітного відсічного клапану ВФ11/2 Н-4 Ду40 марки М16/RM N.C. виробництва фірми "MADAS" (Італія). Проект розроблений у вiдповiдностi з дiючими нормами та на пiдставi завдання на проектування, технiчних умов i дозволiв.
Газопостачання готелю для паломників передбачається від дахової котельні, яка розміщена в будівлі готелю. Габарити котельні 6,3x5,7 та допоміжне приміщення - 3,1х1,55. Висота в середньому 2,50 м.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря:
· розрахункова зовнішня температура опалення - 20°С;
· розрахункова зовнішня температура для вентиляції - 20°С;
· тривалість опалювального періоду - 179 діб.
Для покриття приведених навантажень в котельні передбачається встановлення 6-х газових водогрійних проточних модулей ВПМ -192 ДН фірми "Колві" теплопродуктивністю 192 кВт (165120кКал/год) кожний.
Теплоносій - вода 80-60°С.
Проект передбачає встановлення урахування:
· загальної витрати газу (лічильник з корректором газу);
· загальні витрати мережевої води (лічильник).
Матеріали сталевих трубопроводів прийняті наступні:
· для труб ГОСТ 10704-91-сталь 20ГОСТ1050-88, умови поставки по ГОСТ10705-80*гр В;
· для труб по ГОСТ 3262-75* - сталь В Ст3 сп 5.
· для деталей трубопроводів по ГОСТ 17375-89*-ГОСТ 17379-83*-сталь 20ГОСТ1050-88. Горизонатльні ділянки трубопроводів, які монтуються в приміщенні, прокладати з ухилом не менше 0,004 в бік руху середовища.
Випробування обладнання провести згiдно вимог ДБН В.2.5-20-2001.
Монтаж спуска експлуатації котлів повинні відбуватись згідно "Правилами устройства и безопасности эксплуатации котлов","Правилами безпеки систем газопостачання України", СНиП ІІ-35-76.
Здачу котельні в експлуатацiю провести згiдно вимог ДБН А.3.1-3-94 "Приймання в експлуатацiю закiнчених будiвництвом об'єктiв. Основнi положення".
Дата добавления: 27.03.2015
|
 24. ЕП Творча майстерня | AutoCad
Існуючі КЛ-0,4 кВ від ТП7239 до ЯРП250, від ЯРП250 до УРП6, від поверхового щита до ВРП 202, проектуєма КЛ-0,4 кВ від УРП6 до поверхового щита перевірені на допустимий струм, падіння напруги і страцювання апаратів захисту при КЗ.
Для прийому та розподілення електроенергії в творчій майстерні №202 встановлюється ввідно-розподільчий пристрій ВРП з ввідним вимикачем навантаження з Ін=40 А та розподільчими автоматичними вимикачами.
Однолінійну схему щита ВРП 202 дивись аркуші ЕП-4.
Групові мережі від ВРП202 виконуються кабелем марки ВВГнгнд з прокладкою в гофротрубі.
В приміщеннях до установки прийняті растрові світильники з люмінесцентними лампами та світильники з люмінесцентними компактними енергозберігаючими лампами.
Для захисту персоналу від ураження електричним струмом передбачається захисне заземлення, для чого передбачається прокладка додаткової третьої (п`ятої) жили в групових мережах, починаючи від щита ВРП 202 до струмоприймачів.
Загальні дані
Однолінійна схема електропостачання. Розрахунок КЛ-0,4 кВ
План розміщення обладнання та мереж на 25-му поверсі
Однолінійна схема щита ВРП 203
План електроосвітлення
План комп`ютерних та побутових силових мереж
План силових мереж
Мережі зрівнювання потенціалів. Схема принципова
Дата добавления: 21.04.2015
|
25. Дипломный проект - Часть здания среднесортного прокатного стана Калужского электрометаллургического завода | AutoCad
1. ВВЕДЕНИЕ
2. ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ
3. АРХИТЕКТУРНО-СТРОИТЕЛЬНАЯ ЧАСТЬ
3.1. ОБЩАЯ ЧАСТЬ
3.2. ОБЪЁМНО-ПЛАНИРОВОЧНОЕ РЕШЕНИЕ
3.3. КОНСТРУКТИВНОЕ РЕШЕНИЕ
3.4. ТЕПЛОТЕХНИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ СТЕНОВОГО ОГРАЖДЕНИЯ
4. РАСЧЁТНО-КОНСТРУКТИВНАЯ ЧАСТЬ
4.1. КОМПОНОВКА КАРКАСА
4.1.1. Характеристика кранов расчетной рамы.
4.1.2. Вертикальные размеры каркаса
4.1.3. Горизонтальные размеры каркаса
4.1.4. Конструкции покрытия, ограждающие конструкции
4.1.5. Схемы связей
4.2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НАГРУЗОК НА РАМУ КАРКАСА
4.2.1. Постоянные нагрузки
4.2.2. Снеговая нагрузка
4.2.3. Ветровая нагрузка на расчетную раму
4.2.4. Крановые нагрузки
4.3. СТАТИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ РАМЫ КАРКАСА
4.3.1.Расчетная схема рамы
4.3.2. Статический расчёт рамы.
4.3.3. Схемы загружений рамы.
4.4. РАСЧЁТ И КОНСТРУИРОВАНИЕ СТРОПИЛЬНОЙ ФЕРМЫ (ПРОЛЁТ A - B).
4.4.1. Нагрузки на ферму.
4.4.2. Расчет фермы. Результаты.
4.4.3. Материал и расчётные длины элементов фермы
4.4.4. Подбор сечений стержней
4.4.4.1. Верхний пояс
4.4.4.2. Нижний пояс
4.4.4.3. Опорный раскос
4.4.4.4. Раскосы
4.4.4.5. Стойки
4.4.5. Расчёт узлов
4.5. РАСЧЕТ И КОНСТРУИРОВАНИЕ ПОДКРАНОВОЙ БАЛКИ
4.5.1. Определение крановых нагрузок
4.5.2. Статический расчёт балки
4.5.3. Определение размеров поперечного сечения подкрановой балки
4.5.4. Проверки
4.5.4.1. Выполняем проверку прочности нижнего (растянутого) пояса:
4.5.4.2. Проверка касательных напряжений:
4.5.4.3. Проверка жесткости балки:
4.5.4.4. Проверка местной устойчивости стенки балки
4.5.4.5. Проверка прочности.
4.5.5. Расчёт опорного ребра
4.5.6. Проверка поясных сварных швов
4.6. РАСЧЁТ СРЕДНЕЙ КОЛОННЫ РЯДА В.
4.6.1. Расчётные усилия и сочетания.
4.6.2. Компоновка колонны.
4.6.3. Определение расчётных длин колонн.
4.6.4. Подбор сечения и проверка элементов колонны.
4.6.4.1. Подбор сечения подкрановой части колонны.
4.6.4.2. Расчёт соединительной решётки.
4.6.4.3. Проверка устойчивости подкрановой части колонны (как единого стержня)
4.6.4.4. Подбор сечения и проверка верхней части колонны.
4.6.4.5. Расчёт базы колонны.
5. ТЕХНОЛОГИЯ ИЗГОТОВЛЕНИЯ МЕТАЛЛИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ
5.1. ОБРАБОТКА МЕТАЛЛА
5.1.1. Технологические процессы при обработке
5.1.2. Расчёт оборудования и количества рабочих для обработки
5.2. СБОРОСВАРОЧНЫЕ РАБОТЫ
5.2.1. Технологические процессы
5.2.2. Технокарта на сборосварочные работы
5.2.3. Определение количества рабочих мест и рабочих.
5.3. ВАРИАНТНАЯ ЧАСТЬ – СРАВНЕНИЕ ПОПЕРЕЧНОГО И ПРОДОЛЬНОГО НАПРАВЛЕНИЙ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В ЦЕХУ
5.4. ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ИЗГОТОВЛЕНИЯ КОНСТРУКЦИЙ
5.4.1. Технологическая себестоимость изготовления конструкций
5.4.2. Съем продукции с 1 м2 производственных площадей цеха сборосварки, т/м2
5.4.3. Годовая выработка на одного работающего в цехе, т
6. ОСНОВАНИЯ И ФУНДАМЕНТЫ
6.1. АНАЛИЗ ИНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ ПЛОЩАДКИ
6.2. РАСЧЁТ СВАЙНЫХ ФУНДАМЕНТОВ.
6.2.1. Выбор глубины заложения ростверка.
6.2.2. Выбор несущего слоя.
6.2.3. Расчёт свайного фундамента для колонны ряда B
6.2.3.1. Определение несущей способности сваи.
6.2.3.2. Расчётная нагрузка на сваю
6.2.3.3. Расположение свай в плане, требования к конструированию ростверка.
6.2.3.4. Фактическая нагрузка на сваи, назначение вертикальных и горизонтальны размеров фундамента
6.2.3.5. Расчёт на продавливание.
6.2.3.6. Подбор арматуры.
6.2.3.7. Проверка давления под нижним концом сваи.
6.2.3.8. Расчёт осадки методом послойного суммирования.
6.2.4. Расчёт свайного фундамента для колонны ряда A
6.2.4.1. Определение несущей способности сваи.
6.2.4.2. Расчётная нагрузка на сваю
6.2.4.3. Расположение свай в плане, требования к конструированию ростверка.
6.2.4.4. Фактическая нагрузка на сваи, назначение вертикальных и горизонтальны размеров фундамента
6.2.4.5. Расчёт на продавливание.
6.2.4.6. Подбор арматуры.
6.2.4.7. Проверка давления под нижним концом сваи.
6.2.4.8. Расчёт осадки методом послойного суммирования.
7. ОРГАНИЗАЦИЯ УПРАВЛЕНИЯ СТРОИТЕЛЬСТВОМ
7.1. РАЗБИВКА ОСНОВНОГО ЗДАНИЯ НА ЗАХВАТКИ.
7.2. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НОМЕНКЛАТУРЫ И ОБЪЁМОВ СТРОИТЕЛЬНО-МОНТАЖНЫХ РАБОТ.
7.3. ВЫБОР МЕТОДА ПРОИЗВОДСТВА РАБОТ.
7.4. ВЫБОР КОМПЛЕКТА МАШИН И МЕХАНИЗМОВ.
7.4.1. Выбор комплекта машин для земляных работ.
7.4.1.1. Выбор землеройных машин.
7.4.1.2. Выбор автомобилей – самосвалов
7.4.2. Выбор комплекта машин для монтажных работ
7.4.2.1. Технико-экономическое сравнение вариантов механизации монтажа.
7.4.2.2. Выбор грузоподъёмных механизмов для монтажа конструкций
7.5.ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТ.
7.6. ОБЪЕКТНЫЙ СТРОЙГЕНПЛАН. 170 7.6.1. Расчёт временных административно-бытовых зданий. 170 7.6.2. Расчёт складов строительных материалов и конструкций. 171 7.6.3. Расчёт временного водоснабжения.
7.6.4. Расчёт временного электроснабжения.
7.6.5. Теплоснабжение площадки стоительства и здания.
7.6.6. Технико-экономические показатели.
8. ЭКОНОМИКА СТРОИТЕЛЬСТВА
ЛОКАЛЬНАЯ СМЕТА № 06-10-02
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 1
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 2
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 3
ЛОКАЛЬНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ № 4
ОБЪЕКТНАЯ СМЕТА
СВОДНЫЙ СМЕТНЫЙ РАСЧЕТ
ДОГОВОРНАЯ ЦЕНА
Расчеты к договорной цене
РАСЧЕТ ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПРОЕКТА
9. ОХРАНА ТУДА
9.1. ЗАДАЧА ОХРАНЫ ТРУДА В СТРОИТЕЛЬСТВЕ
9.2. ОФОРМЛЕНИЕ И ЭСТЕТИКА СТРОИТЕЛЬНОЙ ПЛОЩАДКИ
9.3. АНАЛИЗ ОПАСНЫХ И ВРЕДНЫХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ФАКТОРОВ НА СТРОИТЕЛЬНОЙ ПЛОЩАДКЕ
9.4. ТЕХНИКА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ МОНТАЖЕ МЕТАЛЛИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ ЗДАНИЯ СРЕДНЕСОРТНОГО ПРОКАТНОГО СТАНА
9.5. ТЕХНИКА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ УСТРОЙСТВЕ КРОВЛИ
9.6. РАСЧЁТ ТРАВЕРСЫ ДЛЯ МОНТАЖА МЕТАЛЛИЧЕСКОЙ ФЕРМЫ ПРОЛЁТОМ 36 М
10. РЕФЕРАТ
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ЛИТЕРАТУРНЫХ ИСТОЧНИКОВ
С 1-ой по 8-ю оси здание имеет 2 пролета по 36 метров в осях A, B, C, с 8-ой по 20-ю – 3 пролёта (36, 36 и 30 м), с 20-ой по 24-ю – 4 пролёта (36, 20, 24 36 м), с 24-ой по 30-ю – 3 пролёта (20, 24, 36 м). А также одни из пролётов здания расположен перпендикулярно к остальным пролётам здания в осях H – E имеет ширину 30 м и длину в осях 120 м.
Высота здания 21,6 м (без учёта фонаря), отметка верха фонаря – 24,0 м.
Среднесортный стан, здание для которого проектируется в данном диплом проекте, предназначен для производства фасонных профилей, а именно:
- балок от №8 до №36 по DIN 1025-5, EN 19-57, DIN 1025-1, ГОСТ 8239-89;
- балок широкополочных от №10 до №40 по ГОСТ 26020-83;
- швеллеров от №8 до №36 по ГОСТ 8240-97 У и П;
- уголков равнополочных от №7 до № 16 по ГОСТ 8509-93.
Объем производства 1000 тыс. т/год проката в пакетах прямоугольного сече¬ния длиной 12 – 24 м, максимальной массой до 15т.
Среднесортный стан представляет собой современный технологический ком¬плекс оборудования, поставляемого фирмой SMS MEER, Германия.
В состав стана входят следующие отделения и участки:
1) склад литой заготовки, пролет Л1 - Е;
2) участок нагревательной печи с шагающими балками, пролет Н - Е;
3) участок рабочих клетей стана в составе двух непрерывных групп клетей, про¬лет С1 - D1;
4) участок холодильника, пролет С - D;
5) участок правки и резки готового проката, пролеты С - D, В- C1 и В - С;
6) участок штабелирования и обвязки пакетов, пролет В - С;
7) участок отгрузки со складом готовой продукции, пролет А - В. Оборудование стана размещается в многопролетном здании с поперечными и продольными пролетами.
Все оборудование стана, включая нагревательную печь с примыкающим обо¬рудованием загрузки-разгрузки заготовок, располагается на рабочей площадке с от¬меткой «+5.000 м».
Склады заготовок и готовой продукции размещаются на отметке «±0.000». Подача литой заготовки к нагревательной печи стана:
• при горячем посаде (до 50% объема производства) непосредственно с линии МНЛЗ;
• при холодном посаде со склада литой заготовки (пролет Е - Л1 электромосто¬вым краном грузоподъемностью – 32 тс на загрузочную решетку печи, рас¬положенную на отметке +5.000 м.
К зданию стана пристраивается главное электропомещение. В блоке со зданием стана сооружается вальцетокарная мастерская. Отстойник окалины размещается в от¬крытой эстакаде в непосредственной близости от здания стана. Здание бытового об¬служивания работников среднесортного стана, связанное со зданием стана теплым переходом, также размещается в непосредственной близости от здания стана.
Здание стана состоит из следующих пролетов:
- пролета Л1 - Е склада литой заготовки шириной 30 м, длиной 150 м, пристроен¬ный параллельно пролету Л - К склада литой заготовки ЭСПЦ;
- печного пролета Н- Е шириной 28 м, длиной 69 м, расположенного парал-лельно пролету Л1 - Е;
- станового пролета С1 - D1 шириной 30 м, длиной 108 м, расположенного пер¬пендикулярно пролету Н - Е;
- пролета С - D холодильника шириной 30 м, длиной 144 м, расположенного за становым пролетом со смещением осей рядов на 8000 мм;
- пролета B - C1 поперечного транспортера шириной 28 м, длиной 137 м, распо¬ложенного параллельно пролету С1 - D1
- пролета В - B1 мастерской подготовки клетей, расположенной в пролете В - C1 здания стана на отметке ±0.000;
- пролета В - С правки, резки, штабелирования и обвязки пакетов шириной 36 м, длиной 216 м, расположенного параллельно пролету С - D холодильника;
- пролета А - В склада готовой продукции шириной 36 м, длиной 277 м, распо¬ложенного параллельно пролетам В - С и В - С1.
Дата добавления: 06.05.2015
|
26. Дипломний проект - П’ятнадцятиповерховий житловий будинок з підземним паркингом в м.Київ | AutoCad
Вступ
Розділ 1.
Порівняння варіантів
1.1. Описання прийнятих до розгляду варіантів
1.2. Кошторисна собівартість збірних конструкцій у споруді
1.3. Капітальні вкладення в базу
1.4. Річні експлуатаційні витрати
1.5. Приведені витрати
1.6. Аналіз і обґрунтування вибору для подальшого розроблення
Розділ 2.
Архітектурно будівельний
2.1. Загальна характеристика ділянки
2.1.1. Географічне положення ділянки.Кліматичні умови
2.1.2. Транспортні зв’язки.Екологічний вплив на оточуюче середовище
2.1.3. Інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки
2.2. Генеральний план
2.2.1. Обгрунтування прийнятого рішення
2.2.2. Вертикальне планування
2.2.3. Заходи з дотримання санітарних та протипожежних норм охорони навколишнього середовища
2.2.4. Техніко-економічні показники генерального плану
2.3. Об’ємно-планувальне рішення
2.3.1. Характеристика функціонального процессу
2.3.2. Описання прийнятого рішення та його обгрунтувння
2.3.3. Техніко-економічні показники об’ємно-планувального рішення
2.4. Конструктивні рішення
2.4.1. Несучі конструкції.Обгрунтування їх вибору
2.4.2. Огороджуючі конструкції
2.4.3. Теплотехнічний розрахунок стін
2.4.4. Матеріали для зведення будівлі,обгрунтування їх вибору
2.5. Архітектурно-художнє рішення будівлі
2.6. Санітарно-технічне обладнання
2.6.1. Опалення
2.6.2. Електропостачання
2.6.3. Водопостачання та водовідведення
2.6.4. Вентиляція
2.6. Заходи з промсанітарії та охорони праці
Розділ 3.
Розрахунково-конструктивний
3.1. Розрахунок та конструювання збірної залізобетонної плити з круглими пустотами
3.1.1. Матеріали для плити
3.1.2. Навантаження
3.1.3. Встановлення розрахункових розмірів плити і визначення зусиль від зовнішніх навантажень
3.1.4. Розрахунок міцності нормального перерізу
3.1.5. Розрахунок міцності перерізів, нахилених до поздовжньої осі панелі
3.1.6. Розрахунок плити за розкриттям тріщин, нормальних до поздовжньої осі
3.1.7. Розрахунок плити за розкриттям тріщин, похилих до поздовжньої осі
3.1.8. Розрахунок прогину плити
3.1.9. Перевірка панелі на монтажні навантаження
3.2. Розрахунок колони
3.2.1. Навантаження на колону
3.2.2. Розрахунок міцності перерізів колони
Розділ 4.
Основи та фундаменти
4.1. Оцінка інженерно-геологічних умов будівництва
4.2. Визначення навантажень на фундаменти
4.3. Визначення несучої здатності бурової палі
4.3.1. Визначення несучої здатності висячої бурової палі під колону
Розділ 5.
Технологія і організація будівництва
5.1.1. Опис виконання основних технологічних процесів
5.1.2. Благоустрій території
5.1.3. Охорона праці під час виконання робіт
5.1.4. Методи виконання робіт в зимній період
5.2. Визначення трудомісткості та термінів будівництва
5.2.1. Визначення обсягів загально будівельних робіт
5.2.2. Визначення трудомісткості робіт
5.3. Вибір монтажних механізмів для ведення робіт
5.4. Технологічна карта на монтаж сходових маршів і площадок
5.4.1. Область застосування
5.4.2. Організація та технологія будівельного процесу
5.4.3. Техніко-економічні показники
5.4.4. Матеріально-технічні ресурси
5.5. Визначення терміну будівництва
5.5.1. Сітковий графік будівництва
5.5.2. Карточка-визначник робіт і ресерсів сіткового графіка
5.5.3. Техніко-економічні показники сіткового графіку
5.6. Будівельний генеральний план
5.6.1. Розрахунок складських приміщень і ділянок
5.6.2. Розрахунок площ складів
5.6.3. Розрахунок адміністративно-побутових будівель
5.6.4. Розрахунок тимчасового водозабезпечення об’єкту будівництва
5.6.5. Розрахунок тимчасового електрозабезпечення об’єкту будівництва
5.6.6. Техніко-економічні показники буд генплану
5.7. Охорона праці та техніка безпеки
Розділ 6.
Економіка будівництва
6.1. Кошторисна вартість будівництва
6.1.1. Пояснювальна записка до кошторисної документації
6.2. Договірна ціна-тверда
6.3. Зведений кошторисний розрахунок
6.4. Об’єктний кошторис
6.5. Локальний кошторис
6.6.Розрахунок загально виробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на загально- дівельні роботи на будівництво 15-ти поверхового житлового будинку в м.Київ
6. 7. Відомість ресурсів до локального кошторису 2-1-1 на загально-будівельні роботи на будівництво 15-ти поверхового житлового будинку в м.Київ
6. 8. Визначення техніко-економічних показників
6. 9. Техніко-економічні показники
Розділ 7.
Наукова робота
Наукова робота
Розділ 8.
8.1. Техніка безпеки та пожежна безпека на будівельному майданчику
8.2. Заходи з техніки безпеки
8.2.1. Техніка безпеки при бурових роботах
8.2.2. Заходи безпеки при гідроізоляційних роботах
8.2.3. Заходи з техніки безпеки при виконанні електрозварювальних робіт
8.2.4. Заходи з техніки безпеки при виконанні кам’яних робіт
8.2.5. Заходи з техніки безпеки при виконанні монтажних робіт
8.2.6. Заходи з техніки безпеки при виконанні бетонних та залізобетонних робіт
8.3. Виробнича санітарія
8.4. Захисне заземлення
Література
Для будинку запроектовані спортивний,дитячий,господарчий та накопичувальний майданчик для вторсировини та гостьова автостоянка.
Конструктивна схема прийнята змішана з поперечним та повздовжніми несучими стінами. Будівля має розміри в плані по паркингу 42.200х39.200 та 32.400 х32.100 по інших поверхах і висотою 57.040 Даний проект передбачений з метою забезпечення комфортабельним житлом населення.Крім надання можливості населенню житла ми виконуємо ще важливі функції по енергозбереженню та отриманню додаткової площі за рахунок паркинга, економлячи на земляних ресурсах. В дипломному проекті було виконано техніко-економічне порівняння варіантів конструкцій цегляної стіни.
1. стіна з полегшеної цегли з шаром засипки; 2. стіна з глиняної цегли з потеплювачем із зовнішньої сторони; 3. стіна із суцільної цегляної кладки товщиною 420мм.
Найбільш економічнішим по приведеним витратам виявився 3 варіант.
Але враховуючи теплотехнічний розрахунок та рекомендації керівника дипломного проекту до подальших розрахунків був обраний 2 варіант Зовнішні та внутрішні стіни будинку виконані з цегли.В цокольній частині будинку розміщений паркинг на 30 автомобілів.На першому поверсі розташовані приміщення для обслуговуючого персоналу,третьому,четвертому та інших поверхах розташовані 2-2-ох кімнатні квартири,1-3-ьох кімнатна квартира,1-4-ьох кімнатна квартира.Всього в будинку 60 квартир.В будинку передбачені 2 технічні поверхи.
Будинок з трьох сторін має заокруглені виступи,радіус заокруглення стін становить 1800мм.Це придає будинку значну архітектурну виразність.Контири балконів також заокруглені,що гармонує з контурами будинку Прийнявши таке рішення при ефективному використанні будівельного об’єму ми досягаємо максимального ефекту при досягненні максимально можливих площ кімнат та задоволення потреб мешканців.Площа кухонь коливається в межах 13-20,55 м,що значно більше значення Сніпу–8м Покрівля будинку виконана з термопластичної мембрани ЕВЕРГАРД, яка дає нам великий строк служби.
Фасад будинку виконаний по новій технології утеплення яка зараз ефективно використовується в Україні, що дає змогу економити на енергопотребах.
Цоколь будівлі облицьовується лицювальними плитами з природного каменю.
За рахунок виступання окремих частин будинку будуть виступати світлотіні, що дадуть змогу позбавити відчуття одноманітності та монотонності будинку.
Перекриття 1,2,3,4,5 поверхів здійснюється за допомогою плит перекриття. Сходові марші та площадки виконані із збірних з/б елементів, Комфорт перебування в будинку забезпечується його об’ємнопланувальним рішенням та сучасним обладнанням.
Охорона
Всі вхідні двері протипожежні Для забезпечення евакуації населення при пожежі передбачено незадимляєму сходинкову клітку.
Залізобетон
В розрахунково-конструктивній частині було розраховано і запроектовано:
панель перекриття довжиною 5700мм та шириною 1200мм, та монолітну колону з розмірами в плані 400х400мм. Ескіз монолітної колони,схеми армування наведені в пояснювальній записці.
Панель перекриття виготовлена з бетону класу В20 та армована сітками С-1, С-2 та каркасом К-1.Розрахунки велись за двома групами граничних станів.
Сітки зварні виготовляються із дроту класу Вр-1.Сітки та каркаси з’єднують між собою за допомогою в’язки.Колона монолітна виготовлена з бетону класу В25 та армована просторовим каркасом
Фундаменти
Виходячи з геологічних умов ділянки, під будівлю запроектовані фундаменти пальові та мілкого закладання. Геологічна будова майданчика зображена інженерно-геологічним розрізом. Було розраховано ширину глибину закладання фундаментів мілкого закладення, та несучу здатність бурових паль.Так як в нашому випадку глибина закладання фундаменту виходить з того, що у будинку є паркинг, то закладання фундаментів прийма-ємо 2,9м.
В пробурених свердловинах передбачається замочування просідаючого грунту,для його ущільнення.Палі опираються на суглинок низько пористий,з прошарками піску дрібного Під паркинг фундаменти запроектовані мілкого закладення, а під саму житлову частину буроінєкційні палі довжиною 23,5м та шириною 0,5м.,тому що в основі залягають слабкі грунти Виконувалась вертикальна та горизонтальна гідроізоляція фундаменту для того, щоб не відбувалося замочування фундаменту та потрапляння вологи на цеглу. При влаштуванні фундаментів було виконано щебеневу підготовку в 10см.
Дані наведені для багатоповерхового житлового будинку в осях 1/0-14:
1. Площа паркингу в цокольному поверсі………………………1003,89
2. Площа підсобних приміщень для персоналу паркингу..........210,01
3. Площа приміщень першого поверху для обслуговуючого персоналу будинку.........344,16
4. Площа технічних поверхів......526,26
5. Житлова площа квартир типового поверху....274,73
6. Загальна житлова площа квартир.......4120,95
7. Будівельний об’єм.......94358
Дата добавления: 28.05.2009
|
27. Проектирование газопроводов - вводов и внутридомового газоснабжения жилых и общественных зданий | AutoCad
Введение
1. Выбор трассировки газопроводов - вводов
2. Газооборудование жилых и общественных зданий
3. Прокладка газопроводов внутризданий
4. Определение расчетных расходов газа
5. Определение расчетныхперепадовдавления в наружных и внутреннихгазопроводах
6. Методика расчета газопроводов – вводов и вводных газопроводов. Гидравлический расчет газопроводов
Литература
Дата добавления: 06.10.2015
|
28. ПОБ Реконструкція приміщень амбулаторії на 30 відвідувань в зміну, Київська обл. | AutoCad
1.1. Вихідні дані для проектування
1.2. Об’ємно-планувальні показники по проекту.
1.3. Стисла характеристика умов реконструкції.
1.4. Стисла характеристика конструкторських рішень.
1.5. Обгрунтування тривалості будівництва.
1.6. Загальні рішення по організації і технології виконання робіт.
1.7. Методи виконання робіт.
1.8. Організація контролю якості будівельно-монтажних робіт.
1.9. Охорона праці.
1.10. Методи робіт в зимових умовах.
1.11. Здійснення інструментального контролю за якістю будівництва.
1.12. ОВНС при будівництві та заходи збереження навколишнього природнього середовища.
1.13. Об’сяги основних будівельно-монтажних робіт.
1.14. Потреба в основних матеріалах, конструкціях і виробах.
1.15. Потреба в електроенергії, воді, кисню і стислому повітрі.
1.16. Тимчасове електро-, водо- і теплопостачання.
1.17. Потреба в основних будівельних машинах та транспортних засобах.
1.18. Потреба в кадрах будівельників за основними категоріями.
1.19. Потреба у тимчасових будівлях та спорудах.
1.20 Будівельний генеральній план.
1.21 Техніко – економічні показники проекта.
2. Додатки
2.1. Календарний план будівництва ( підготовчий період )
2.2. Календарний план будівництва (основний період )
2.3. Відомість об’сягів основних будівельних, монтажних та спеціальних будівельних робіт
2.4. Відомість потреби в будівельних конструкціях, виробах, матеріалах та обладнані
2.5. Графік потреби в будівельних машинах та транспортних засобах.
3. Креслення
3.1 Будівельний генеральній план
Реконструкція існуючої будівлі амбулаторії.
Фундамент – підсилення існуючого фундаменту шляхом заглиблення і розширення фундаментної стрічки. Бетон кл.С16/20.
Фундаментні стіни - монолітний бетон кл.С12/15.
Зовнішні та внутрішні несучі стіни - існуючі. Виконати частковий демонтаж та зведення нових ділянок стін у вказаних місцях, згідно з робочими кресленнями, з повнотілої керамічної цегли М75 по ДСТУ Б.В.2.7–61:2008 на цем. розчині М50. Зовнішні стіни утеплювати негорючими мінераловатними плитами на синтетичному зв'язуючому по ДСТУ Б.В.2.7-167:2008. Кладку нових ділянок зовнішніх і внутрішніх стін виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.6- 162:2010 та СНиП 3.03.01-87.
Марки стінових матеріалів і конструкцій за морозостійкістю приймаються відпо-відно до вимог ДБН В.2.6-162:2010.
Перегородки - існуючі. Виконати частковий демонтаж існуючих перегородок та зведення нових у вказаних місцях, згідно з робочими кресленнями, з повнотілої керамічної цегли М75 по ДСТУ Б.В.2.7–61:2008 на цем. розчині М50.
Перемички – існуючі.
Перекриття – демонтаж існуючого перекриття та влаштування монолітної з.б. плити.
Покрівля – демонтаж існуючої та влаштування нової шатрової покрівлі з металопрофілю по дерев’яним кроквам. Можливе подальше використання окремих дерев’яних елементів існуючої покрівлі для влаштування нової.
Дата добавления: 08.12.2016
|
29. Курсовий проект - Сталевий каркас одноповерховоi промисловоi будiвлi | AutoCad
hb = 5200
h^*=200÷400 мм
h_k-висота крану на опорі
h_k=3700 мм
h_р- висота рейки
h_р=150 мм
h_(п.б.)-висота підкранової балки
h_(п.б.)=1000 мм
Висота нижньої частини колони
hн = hр.г.р. -(hкр +hп.б.)+(1000÷1200)=18200-(150+1000)+1150=18200 мм
hпб - висота підкранової балки (для крока колон 6 м прийнята 1000 мм)
hр - висота кранової рейки
Визначення горизонтальних розмірів елементів каркасів
В_н=(1/12-1/15) h_н=1250 мм
В_в=1/10 h_в=520 мм
Конструктивно приймаємо В_в=750 мм
λ – прив’язка осі підкранової балки до осі крана;
λ=В_1+с=70+(520-250)=340 мм
Дата добавления: 28.01.2017
|
30. АС Индивидуальный жилой дом с большим подвалом и мансардным этажом 19,6 х 9,8 м | AutoCad
- снеговая нагрузка - So=820 Па по ДБН В.1.2-2:2006;
- ветровая нагрузка - Wo=460 Па по ДБН В.1.2-2:2006;
- расчетная сейсмичность площадки - 6 баллов по ДБН В.1.1-12:2006);
В проекте разработаны конструкции двухэтажного здания с подвалом и мансардой:
- монолитный железобетонный подвал с балконами;
- монолитные железобетонные перекрытия толщиной 200 мм;
- стеновое заполнение: газобетонные блоки AEROC.
- кровля двускатная по деревянным стропилам;
- лестница: железобетонная.
В проекте приняты материалы конструкций:
- монолитный железобетонный фундамент - бетон тяжелый класса C16/20 , марки W2 по водонепроницаемости.
- монолитные железобетонные конструкции - бетон тяжелый класса C16/20.
- арматура продольная А-400с по ДСТУ 3760-2006 горячекатанная, марка стали 25Г2С, поперечная - класса А-240с по ДСТУ 3760-2006, марка стали Ст3сп;
Общие данные
Котлован. План
Котлован. Разрез 1-1, 2-2, 3-3
Опалубочный план низа плиты
Опалубочный план верха плиты
План армирования плиты. Спецификация
План выпусков из плиты
Опалубочный план стен подвала. Спецификация
Опалубочный план стен подвала. Спецификация
Узел окна. (Фрагмент 1)
Кладочный план. Спецификация
Армирование стен подвала
Армирование стен подвала. Разрез 1-1, 2-2
Армирование стен подвала. Разрез 3-3, 4-4, 5-5
Армирование стен подвала. Разрез 6-6
Армирование стен подвала. Разрез 7-7
Армирование стен подвала. Разрез 8-8
Армирование стен подвала. Разрез 8-8. (схема армирования стены)
Опалубочный план плиты перекрытия
Армирование плиты перекрытия. Спецификация
Разрез по лестничной клетке
Планы лестничных маршей и площадок
Лестничный марш Лм-1. Спецификация
Лестничный марш Лм-2. Спецификация
Лестничный марш Лм-3. Спецификация
Лестничный марш Лм-4. Спецификация
Подпорная стена и лестницы наружные. План. Разрез 1-1
Подпорная стена и лестницы наружные. Разрез 2-2...7-7. Общий вид
Подпорная стена и лестницы наружные. Схема армирования лестниц
Подпорная стена и лестницы наружные. Схема армирования стены. Спецификация
Кладочный план первого этажа
Схема бетонных стен первого этажа
Общие указания к производству кладочных работ
Плита перекрытия на отм.+2.350. Спецификация
Ступени на крышу гаража. Спецификация
Плита перекрытия на отм.+3.000. Спецификация
Кладочный план второго этажа
Спецификация перемычек
Ведомость перемычек
Каркасы Кр-1...Кр-4
План элементов кровли
Кровля. Разрез 1-1. Узлы 1, 2 ,3
Кровля. Узлы
Кровля. Общие указания. Спецификация
Навес возле гаража
Навес возле гаража. Ферма навеса. Спецификация
Навес возле гаража. Стойка навеса. Спецификация
Крыльцо №1. Спецификация
Крыльцо №2. Спецификация
Крыльцо №3. Спецификация
Сводная ведомость расхода стали
Дата добавления: 10.02.2017
|
© Rundex 1.2 |
